Сьогодні монети Китаю з недорогоцінних металів здаються чимось таким, що існувало завжди – з моменту створення світу. Звичайно, ця фраза – сильне перебільшення, проте вона лише вказує на ті труднощі, з якими зіткнеться будь-який нумізмат, якщо раптом зацікавиться китайськими грошовими знаками. Справа в тому, що в спеціальній літературі майже немає досліджень, присвячених історії грошового обігу в Китаї, а каталоги та статті зазвичай розглядають лише певні групи монет, які дійшли до нашого часу. До того ж деякі джерела через труднощі тлумачення ієрогліфів суперечать один одному: часом складно зрозуміти, коли ж вперше з'явилися ті чи інші грошові знаки і який вони мали вигляд – злитковий або звичний круглий.
Однак хоч би якою складною була китайська нумізматика, в ній все одно можна знайти систему і відносно достовірний початок її історії.
Судячи з низки відомостей, перші монети з недорогоцінних металів з'явилися раніше XI–VIII ст. до зв. е. Вони карбувалися з бронзи, не мали жодних написів і копіювали своєю формою ті предмети, що у давнину вживалися як товарні гроші. Згодом на них з'явилися ієрогліфи, що позначають місце випуску, вартість або вагу, а іноді й те, й інше.
Такі монети-наслідування проіснували до об'єднання Китаю в 221 році до нашої ери імператором Цінь Ші Хуанді (259–210 рр. до н. е.), були вилучені для спрощення грошового обігу та взаєморозрахунків. Замість них почали випускати круглі грошові знаки з отвором посередині, пізніше названі «цяні». Перші їх екземпляри номіналом 1, 2, 4 і 6 хуа і з ваговими позначеннями (наприклад, пів-ляна, 3 і 5 шу та 1 лян 12 шу) з'явилися в окремих регіонах ще в IV столітті до н. е. і потім поширилися на всій території тодішнього Китаю. За Цінь Ши Хуанді їх почали випускати централізовано. Ієрогліфи написів в основному позначали вагу, а отвір у середині диска служив для того, щоб при великих сумах ці монети можна було збирати у зв'язки подібно до раковин каурі – найдавнішого зразка китайських товарних грошей. Матеріалом для них, як і раніше, служила бронза.
Проте вже на початку ІІ століття до н. е. якість монет почала погіршуватися. Крім того, уряд дозволив їх випускати багатьом чиновникам і навіть простому населенню, через що звернення перетворилося на справжній хаос. Датовані тим часом екземпляри мали ще нижчу вагу та якість, ніж урядові грошові знаки, тому вже імператору У-ді (правив у 141–87 рр. до н. е.) з династії Західна (Ранняя) Хань довелося провести низку реформ, щоб хоч якось упорядкувати вжиток та заборонити приватне монети.
Одним із їх результатів стала поява бронзової монети з позначенням ваги – 5 шу. Деякі джерела називають її єдиною, що залишилася після вилучення всіх наявних на той час грошових знаків, проте вже до початку I століття нашої ери в Китаї зверталося безліч різновидів цього номіналу. Усі спроби імператора Ван Мана (правив у 9–23 рр.) з династії Сінь навести лад у обороті, аж до повернення до мінової торгівлі та монет-наслідувань, лише посилювали і без того складний стан справ.
Відновленій династії Хань вдалося впорядкувати тодішні китайські фінанси та оновити монету номіналом 5 шу. Однак міжусобні війни в черговий раз змусили уряд псувати гроші настільки, що на них через брак місця вже не було ієрогліфів, а самі грошові знаки приймалися лише зв'язками, які називалися «гусяче око». Остаточне падіння імперії Хань, Троєцарство та правління наступних династій не принесли жодних покращень, хіба що для китайських монет почали використовувати не лише бронзу, а й мідь. У 523 році (за імператора У-ді з династії Південна Лян) у Китаї з'явилися перші грошові знаки із заліза.
плутанину вдалося приборкати лише під час династії Тан (618-907 рр. н. Е..). До 621 відноситься поява круглих монет з бронзи з квадратним отвором, вони відповідали позначеним характеристикам. Їхні ієрогліфи позначали девіз династії в повному або скороченому вигляді, а в деяких випадках – рік випуску від початку правління того чи іншого імператора. На реверсі нерідко зустрічалися окремі точки, рисочки чи дуги на кшталт півмісяця. Їхнє призначення і зараз залишається незрозумілим, а наявні трактування відносяться до легендарних.
Згодом запроваджувалися і вилучалися нові номінали, але тип оформлення залишався незмінним: всіх примірниках з обох боків отвори знаходилися ієрогліфи, що позначали девіз правління. До найвідоміших грошових знаків Середньовічного Китаю відносяться:
Написи на грошових знаках спочатку проводилися китайською та маньчжурською мовами. Починаючи з правління Юнчжен (1723–1735), вони виконувались лише по-маньчжурськи, але в грошах для приєднаного до імперії у середині XVIII століття Східного Туркестану – додатково арабським шрифтом по-уйгурськи. Основним номіналом був 1 цянь, що нерідко називався на європейський манер «кеш», проте зустрічаються також різновиди 5 та 10 кеш. Окремо слід згадати про грошові знаки 1653 року, де на додаток до всього вказувалося співвідношення між вартістю срібла та міді, яка поряд із бронзою використовувалася при виготовленні китайських монет із недорогоцінних металів.
У 1835 р. запроваджено юань. Саме ця назва в Китаї була відома і раніше, проте її вперше почали використовувати для позначення грошових знаків певної форми. Одночасно збільшилася і кількість номіналів: так, відомі різновиди номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 кеш, датовані різними роками.
Крім централізованого випуску, у Тяньцзіні дрібні монети з недорогоцінних металів номіналом від 1 до 20 кешів випускалися практично у всіх провінціях Китаю. У Сіньцзяні (Східному Туркестані), крім них, у 1906 р. карбувалися також різновиди номіналом 1 та 2 феня. Там знаходилися як обов'язкові написи і позначення, а й зображення дракона. p align="justify"> Гроші деяких провінцій різняться між собою в залежності від того, як він зображений. Матеріалом для карбування, окрім міді, служила латунь.
Чергову сторінку в історії китайського грошового обігу відкрили:
У цей період монети з недорогоцінних металів, як і раніше, випускалися мало не у всіх провінціях Китаю, не рахуючи центру, проте мали свої особливості. Так, у ряді випадків для позначення дрібного номіналу замість слова "кеш" використовувалися "цент" або національні "фень" і "цзяо", на які ділився юань, а іноді всі ці грошові одиниці існували паралельно один до одного.
Загалом на території Китаю в 1911–1949 pp. ходили в обігу такі номінали монет з недорогоцінних металів: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 кеш, ½, 1, 2, 5 і 10 феней, 1 і 2 цзяо, ½ юаня та 1 2, 5, 10 та 20 центів. Окремо випускалися гроші для Тибету – скарунги та шоканги (шо). Матеріалами для карбування служили бронза, мідь, мідно-нікелевий метал, нікель, латунь, алюміній і навіть сурма. Найбільш повний набір, що налічував десять різновидів, з яких вісім карбувалися з бронзи та міді, було представлено лише в центрі та в Сичуані, проте з різними номіналами. В інших провінціях їхня кількість коливалася від п'яти до семи-восьми, а подекуди (наприклад, у Маньчжурії та Сіньцзяні) і зовсім був один номінал. У всіх випадках карбування здійснювалося нерегулярно, між черговими тиражами могло пройти кілька років. Часом вона, як у Маньчжурії та Сіньцзяні, здійснювалася одноразово.
Ще однією особливістю монет Китаю із недорогоцінних металів цього періоду стало оформлення. Крім традиційних написів, на них знаходилися різні зображення:
Нерідко на монетах містився рослинний орнамент, що окреслює написи з позначенням співвідношення різних грошових одиниць, року і місця випуску.
Окремо слід згадати про грошові знаки часів японської окупації номіналом 5 лі, 1, 5 і 10 феней, 1, 2 і 5 цзяо, які випускалися:
Матеріалами для них служили алюміній, мідно-нікелевий сплав, мідь, бронза та фібра. В оформленні, поряд з написами, використовувалися рослинні та декоративні орнаменти, зображення будівель, прапора та стилізованих фігур.
У 1949 році було проголошено Китайську Народну Республіку (КНР), а в 1955 р. побачили світ її перші монети. Весь набір сформувався до 1991 року, існує й досі і налічує шість різновидів: 1, 2, 5 фенів, 1, 5 цзяо та 1 юань. У 1980–1986 роках. до нього входила також монета номіналом 2 цзяо, проте пізніше її вилучили з обігу.
Залежно від року випуску та грошової одиниці їхнє оформлення ділиться на кілька типів. Так, на аверсі монет ХХ століття можна бачити герб КНР та напис з її назвою у трьох варіантах – традиційному, спрощеному та на піньїні. На реверсі знаходиться позначення номінальної вартості, обрамлене колоски пшениці, є зображення:
У XXI столітті на реверсі цзяо та юанів замість колишніх малюнків з'явилися зображення орхідеї, хризантеми та лотоса, а також деякі додаткові деталі (наприклад, голограма у цифровому рифленому позначенні номіналу або точкова окантовка на аверсі). Крім того, змінювалися розміри елементів, що вже були.
Матеріалами для карбування в різні роки були алюміній, мідно-цинковий сплав, латунь, сталь з нікелевим і нікель з латунним покриттям.
Пам'ятні монети КНР зазвичай асоціюються із золотою та срібною серією «Панда», проте нею вона не вичерпується. Починаючи з 1980 р., коли побачила світ перша монета цієї категорії з недорогоцінних металів, присвячена XIII Зимовій Олімпіаді в Лейк-Плесіді, по сьогодні випущено кілька сотень грошових знаків на наступні теми:
Для карбування використовуються латунь, мідно-нікелевий сплав, сталь з нікелевим покриттям, мідь та недорогоцінний біметал у різних поєднаннях.
Важко навіть уявити, скільки було б у міжнародній нумізматиці китайських монет із недорогоцінних металів, якби абсолютно всі вони дійшли до наших днів. Але й того, що є, вистачає з надлишком, тим більше, що багато наявних грошових знаків ставляться до надзвичайних рідкісностей, наприклад, ті ж таки фені КНР. Хоча формально вони є частиною китайського грошового обігу, фактично ж у повсякденному побуті не використовуються.
Такі та їм подібні монети – це довгоочікуване придбання для будь-якого колекціонера, і наш інтернет-магазин завжди готовий допомогти у покупці всім, кого вони цікавлять. Вже багато років ми займаємося продажем різних предметів колекціонування в Україні за найдоступнішими цінами. Каталог нашої продукції постійно оновлюється, проте ми не завжди встигаємо викласти нові надходження. Якщо ви при відвідуванні нашого магазину не зуміли знайти якусь монету Китаю з недорогоцінних металів, яку хотіли б купити, наш менеджер, який знаходиться в Києві, завжди готовий уточнити інформацію про її наявність, а також ознайомитись з умовами викупу та доставки. Зв'язатися з ним можна будь-яким зручним для вас способом, вказаним на сайті.