У деяких нумізматичних каталогах згадується про монети міста Льєжа, яке понад тисячу років, з 718 (або, за іншими відомостями, з 721) по 1795 р., був центром князівства-єпископства. Ця унікальна держава, що формально входила до складу Священної Римської імперії, фактично мала широкі права автономії, проводила власну політику, відстоювала свою незалежність від Франції та Бургундських Нідерландів і володіла чималими землями, які нині перебувають у різних провінціях Бельгії та Нідерландів.
А згадали ми про його існування з двох причин. По-перше, Льєж свого часу став одним із центрів руху за незалежність майбутньої Бельгії, а по-друге, саме його грошові знаки номіналом 1, 2 і 4 ліарди, що карбувалися з міді з 1612 по 1752 р. р., визнаються багатьма дослідниками як перші монети Бельгії із недорогоцінних металів. Можливо, це виглядає не зовсім коректно в історичному відношенні, проте навряд чи бельгійці заперечують, адже в цьому випадку їхня валюта стає старшою на 220 років… Хіба це не може потішити національне самолюбство?
Але як би там не було, а проти загальновідомих фактів важко заперечити. У застосуванні ж до бельгійської валюти вони звучать так: перші грошові знаки Бельгії як самостійної держави з'явилися в 1832 році під час правління Леопольда I. Монетний ряд з недорогоцінних металів спочатку налічував лише чотири номінали - 1, 2, 5 і 10 сантимів, потім їхня кількість почала збільшуватися:
Їх оформлення змінювалося подібно до того, як змінювався сам монетний ряд. Наприклад:
1. При Леопольді I (1832 – 1865) на грошових знаках, крім зазначення їхньої номінальної вартості, можна було бачити такі зображення:
Автором оформлення всіх цих грошових знаків став медальєр Ж. П. Бремт.
2. При Леопольді II (1865 – 1909) до 1901 р. зберігався колишній тип оформлення, потім у середині монет номіналами 5, 10 і 25 сантимів почали пробивати отвір, отже королівська монограма обрамляла його з обох боків, але в реверсі з'явилося гілочки. Аверсний напис придбав такий зміст: ROYAUME DE BELGIQUE. Автором такого типу став бельгійський гравер Альфонс Мішо (1860 – 1928). Цікаво також зазначити, що в цей час почали з'являтися окремі екземпляри з написами французькою та голландською мовами.
3. За Альберта I (1910 – 1934) на аверсі «молодших» сантимів в основному карбувалась його монограма різного ступеня стилізації, увінчана короною. На реверсі були такі зображення:
Як і раніше, існували окремі екземпляри з написами французькою та голландською мовами.
4. При Леопольді III (1934 – 1951) у повсякденному монетному ряду налічувалося шість різновидів, виготовлених з недорогоцінних металів: 5, 10 та 25 сантимів та 1, 2 та 5 франків. Тип оформлення аверсу на сантимах не змінився, проте набув геометричних візерунків, а на реверсі з'явилися герби деяких бельгійських міст – зокрема Льєжа. На франках цього періоду залежно від номіналів і року випуску розміщувалися:
Авторами деяких зображень стали скульптори Марсель Рау (1886 – 1966) та Ернест Вінантс (1878 – 1964).
5.При Бодуене I (1951 – 1993) 5, 10 сантимів і 2 франка було вилучено з повсякденного побуту, а монетний ряд повернулися двадцяти- і п'ятдесятисантимові дензнаки. Крім того, в 1969 р. відновилося карбування десятифранкового різновиду, яке не випускалося з 1850 року, в 1980 р. з недорогоцінних металів почали карбувати монети номіналом у 20 франків, а в 1987 р. – 50 франків. Оформлялися вони так:
6. За Альберта II (1994 – 2001) монетний ряд «вжитків» з недорогоцінних металів став налічувати п'ять різновидів – 50 сантимів і 1, 5, 20 і 50 франків. На аверсі 50 сантимів розміщувалися ті самі зображення, що й аналогах Бодуена I, але в франкових різновидах – позначення гідності монети і портрет правлячого короля.
Матеріалами для випуску бельгійських «вжитків» у різний час служили:
Відомо також про існування кількох пробних різновидів, які цікаві не менше, ніж затверджені грошові знаки.
В даний час недорогоцінні метали та сплави служать для випуску повсякденних бельгійських євро. Їхній монетний ряд такий самий, як і в інших країнах-членах Євросоюзу, і представлений вісьмома номіналами: 1, 2, 5, 10, 20 та 50 євроцентів та 1 та 2 євро. Залежно від оформлення аверсу, виділеного під національну сторону грошової знаки, виділяються чотири серії монет:
Реверс оформлений відповідно до стандарту, прийнятого для єдиної валюти країн Євросоюзу. Матеріалами для випуску є сталь з мідним покриттям, сплав «нордик голд» і два види біметалу: нікель з мідно-нікелевим сплавом/нікелева латунь і нікель з нікелевою латунню/мідно-нікелевий сплав.
Перші гроші цієї категорії з'явилися в Бельгії в 1930 р., коли до сторіччя її незалежності були викарбувані десятифранкові різновиди з нікелю (або дві білги) із зображенням усіх королів, що правили в країні за час її існування. Наступні пам'ятні грошові знаки з'явилися лише у 1980 р., і приводом для них також став ювілей незалежності держави, а матеріалом – мідно-нікелевий сплав. Проте справжній розквіт для пам'ятних монет Бельгії з недорогоцінних металів настав уже у ХХІ столітті після запровадження євро. На сьогоднішній день випущено понад сорок різновидів цієї категорії, присвячених, зокрема:
Номінальна вартість багатьох монет - два євро, проте зустрічаються також різновиди 2 ½ і 5 євро. Крім того, деякі грошові знаки входять до складу колекційних наборів.
Незважаючи на свій відносно молодий «вік», монети Бельгії з недорогоцінних металів не лише зайняли гідне місце в низці інших європейських грошових знаків, а й обзавелися безліччю варіацій, які, напевно, стануть окрасою будь-якої тематичної колекції. Купити їх за найдоступнішими в Україні цінами можна в нашому інтернет-магазині, який багато років займається продажем предметів нумізматики, антикваріату та боністики. Асортимент сайту постійно оновлюється, і, якщо ви не знайшли цікаву для вас монету в свій перший візит, ми рекомендуємо звернутися до нашого менеджера, що знаходиться в Києві. Цілком можливо, що ми просто не встигли викласти всі нові надходження.