Перша поява монет Данії з недорогоцінних металів відноситься до початку XVII століття. Спочатку будучи мало не одиничними прикладами, згодом вони витіснили з обігу золото та срібло. Сьогодні без цих грошових знаків неможливо уявити данську повсякденну нумізматику. Ось як це починалося і відбувалося…
Те, що Данія рано чи пізно прийде до карбування монет з недорогоцінних металів, було зрозуміло ще з того часу, коли в її повсякденному обороті з'явилося безліч білосніжних срібних грошових знаків. До цього мала призвести і подальше псування колись високопробних монет із срібла, і загальноєвропейська тенденція заміни білона на мідь. Однак їхнє впровадження в Данії відбувалося, мабуть, повільніше, ніж в інших європейських державах того часу. Нерідко в обігу циркулювали срібні та мідні монети однієї й тієї ж гідності, що вносило плутанину і в так досить заплутану грошову систему.
Одними з перших недорогоцінних повсякденних різновидів у Данії стали грошові знаки номіналом в 1 хвід та 1 сейслінг 1651 року та ½ скілінгу 1693–1696 років випуску. За ними пішли:
За своїм оформленням вони поділялися на два типи. У першому на аверсі карбувався коронований вензель правлячого короля, а на реверсі вказувалася номінальна вартість грошей і рік його випуску. У другому вигляді монет, що поширився на початку XIX століття, на лицьовій стороні розміщувався профіль монарха, а на зворотному – його особистий герб. Зображення обрамлялися відповідними пояснювальними написами-титулуванням.
Після реформи 1813 року, що призвела до появи ригсбанкдалера, кількість монет із недорогоцінних металів у Данії помітно збільшилася. Протягом наступних шістдесяти років у країні зверталися такі різновиди:
Оформлення було таким самим, як і до 1813 року, за такими винятками:
У цей час виник третій тип оформлення, у якому на аверсі карбувалося зображення королівського герба, але в реверсі вказувалася номінальна вартість грошового знака в словесному выражении.
Матеріалом для цих грошових знаків служила не лише мідь, а й бронза, з якої, зокрема, було викарбувано скілінг-ригсменти.
Висновок в 1873 між Данією і Швецією монетного союзу призвело до появи нової грошової одиниці – датської крони. Спочатку її монети з недорогоцінних металів були представлені трьома різновидами: 1, 2 та 5 епохи. Бронза остаточно витіснила мідь із монетної справи Данії. Оформлення цих грошових знаків звелося одного типу: на аверсі міститься вензель правлячого монарха, на реверсі – номінал і зображення риби та колосу пшениці. Щоправда, вже на початку ХХ століття з зворотного боку було прибрано всі малюнки, внаслідок чого там залишилося лише позначення гідності грошового знака, вписане в коло та обрамлене написом під назвою країни.
За короля Крістіана X, починаючи з 1912 року, кількість грошових знаків з недорогоцінних металів зросла настільки різко, що майже витіснило всі срібні монети. За його правління в Данії існували такі різновиди:
Зі срібла до 1919 року випускалися лише 10, 25 ери, а також 1 і 2 крони, згодом для виготовлення «вжитків» воно вже не використовувалося.
Матеріалами для недорогоцінних епох і крон у цей час служила вже не мідь, а бронза, залізо, цинк, алюміній, мідно-нікелевий метал, і алюмінієва бронза. Їх оформлення було наступним: аверс містив вензель правлячого короля, реверс - позначення номінальної вартості, на деяких різновидах з додаванням назви країни. Лише на монетах ½, 1 і 2 крони зворотний бік, крім вказівки на номінал, містив оригінальні зображення корони та двох перехрещених колосків. З примітних особливостей слід також відзначити наявність отворів у середині монетного кружка на всіх ерах, починаючи з 1924 року.
При Фредеріку IX з недорогоцінних металів карбувалися вже всі датські монети, представлені вісьмома номіналами - 1, 2, 5, 10, 25 ері та 1, 2 і 5 крон. Тип оформлення в основному залишився незмінним: на аверсі всіх епох зображений вензель монарха, на реверсі - позначення гідності грошового знака. З 1960 року (а на 10 ері – з 1948 р.) до нього додавали зображення двох пшеничних колосків або дубових гілочок. Окремо слід відзначити гроші 25 ері, де гілочки прикрашали аверс разом з королівським вензелем в 1948-1960 і 1966-1972 рр.. Крім цього, частина монет цього номіналу у 1966–1972 роках. мала отвір у середині монетного гуртка. Що ж до кронових різновидів, то на їхньому лицьовому боці карбувався профіль правлячого короля, а на зворотному – герб: спочатку Данії, потім королівський.
Матеріалами для грошових знаків у цей період були цинк, бронза, мідно-нікелевий сплав та алюмінієва бронза.
У 1973 р. на датський престол зійшла королева Маргрет II. При ній монетний ряд втратив три номінали, придбав десятикроновий різновид і в результаті став налічувати шість типів: 5, 10, 25 ері і 1, 5 і 10 крон. Їх оформлення було майже таким самим, як і за Фредеріка IX: крони прикрашалися профілем правлячого монарха і королівським гербом, а ері – коронованим вензелем монарха, позначенням номінальної вартості та індивідуальними декоративними елементами. Виняток становила лише монета 10 крон, номінал якої зазначався і натомість заштрихованого поля. Різновид 25 ері, як і раніше, мав отвір.
У 1989 році дизайн датських монет був у черговий раз оновлений, а їх набір (шляхом вилучення молодших номіналів та поповнення старшими) доповнено до семи різновидів: 25 і 50 ер і 1, 2, 5, 10 і 20 крон. Відтепер основним елементом їхнього аверсу стала відбита корона або потрійна монограма королеви, увінчана коронами, а реверса – номінал, стилізовано-художнє зображення доісторичних знахідок, назва країни, а також:
Автором реверсу всіх грошових знаків став художник Королівського монетного двору Йохан Альк'яєр, а аверс – Ян Петерсон. У 2003–2010 роках. на лицьовій стороні використовувався портрет королеви роботи Могенса Меллера.
У 2008 році з повсякденного побуту було виведено грошовий знак номіналом 25 ері. На сьогоднішній день набір датських «вжитків» представлений шістьма різновидами, три з яких – монети номіналами 1, 2 та 5 крон, що мають у середині отвір. Оформлення всіх грошових знаків не змінилося, а матеріалами для їхнього випуску служать мідно-нікелевий сплав та алюмінієва бронза. З 2011 року їхній аверс містить оновлене зображення правлячої королеви роботи скульптора Лиса Ногеля, а у 2011–2012 роках. на частині датських «вжитків» карбувався герб Данії роботи художника Ронні Андерсона.
Крім повсякденних грошей, монети Данії з недорогоцінних металів представлені також пам'ятними зразками. Їхня перша поява у вигляді грошової одиниці номіналом 10 крон датована 1986 роком і була приурочена до вісімнадцятиріччя кронпринца Фредеріка. Потім були монети, присвячені:
Авторами деяких різновидів є датські художники та скульптори Могенс Меллер, Ганс Паулі Олсен, Тіна Марія Нільсен, Бьорн Нергард, Ейвінд Нюгард (1948 – 2010), Нільс Мотсфілд, Торбен Еббесен, Маргрете Серенсен, Мортен Стред. д.
Пам'ятний та колекційний характер мають також щорічні річні набори «вжитків», що випускаються Національним банком Данії та Королівським монетним двором, до яких нерідко входять жетони, медалі тощо.
Датська повсякденна нумізматика може здивувати багатьом, наприклад, монетами вільного міста Християнія, знаменитого кварталу в центрі Копенгагена, відвідати який рекомендує навіть сайт державної туристичної організації, або грошовими знаками острова Зеландія. Їх рідкість пробуджує інтерес і до решти монет цієї чудової північної країни. Купити їх за найдоступнішими в Україні цінами можна в нашому інтернет-магазині, який уже багато років займається продажем різних предметів колекціонування. Асортименти постійно поповнюється. Якщо будь-який екземпляр не вдасться знайти, завжди можна зв'язатися з нашим менеджером, який знаходиться в Києві, щоб уточнити інформацію про наявність монети: цілком можливо, що ми просто не встигли викласти її на сайт серед усіх нових надходжень.