Коли 1991 року Соціалістична Республіка Хорватія стала незалежною державою і запровадила власну грошову одиницю, це було для неї чимось новим чи незвичайним. Власні монети чеканила тут ще Дубровницька республіка, яка припинила своє існування лише на початку ХІХ століття.
У 1848 та 1849 рр. на хорватських землях, що входили на той час до складу Австрійської імперії, через брак дрібних монет, які зазвичай надходили з Відня, відбувся т.з. надзвичайний випуск двох різновидів номіналами в 1 крейцер та 1 форинт вартістю 20 крейцерів. Оформлення першої монети містило традиційні елементи у вигляді номіналу, року карбування, знака монетного двору та відповідних написів. На аверсі форинту можна було побачити портрет знакової фігури для хорватської історії – державного діяча Йосипа Елачича, а на реверсі – зображення півмісяця рогами вгору та зірки над ним. Щоправда, карбування закінчилося дуже швидко: дізнавшись про випуск, Відень поспішив направити до Хорватії монетну масу в необхідному обсязі і поступово вилучив із повсякденного звернення всі сліди такої небезпечної на той момент самодіяльності.
У квітні 1941 року, коли Югославію окупували німецькі війська, на її території було проголошено Незалежну державу Хорватія. По суті, воно було фашистським маріонетковим освітою, залишило себе недобру пам'ять у багатьох балканських народів, особливо в сербів. Однак воно мало всі атрибути справжньої незалежної держави. У тому числі була і власна валюта – хорватська куна, назва якої використовується до сьогодні для позначення грошової одиниці сучасної Хорватії. Таким чином, історію хорватських монет можна вважати однією з найтриваліших серед усіх постюгославських валют. А там, де є довга історія, завжди можна розраховувати на щось дуже цікаве.
Якщо монети Дубровницької республіки можна знайти хіба що в хорватських музеях, то грошові знаки Незалежної держави Хорватія, запроваджені 26 липня 1941 р., хоч зрідка, але зустрічаються у великих колекціях та інтернет-магазинах, подібних до нашого «Монітексу». Їх монетний ряд представлений лише двома різновидами – 1 і 2 куни. Аверс кожної містить герб Незалежної держави в обрамленні напису з його назвою, а реверс – позначення номінальної вартості і плетений орнамент, що його облямовує. Автором оформлення цих грошових знаків став хорватський скульптор Іво Кердич (1881 – 1953). Матеріалами для них служив цинк, проте в деяких каталогах можна зустріти згадку про алюмінієві монети цього номіналу. Тираж різновиду номіналом 1 куну був невеликим, тому сьогодні вона належить до вкрай рідкісних грошових знаків ХХ століття.
Не менш випущених монет цікаві пробники. До них відносяться різновиди номіналами в 5 кун, датовані 1943, 10 і 500 кун 1941 і баниці, заявлені як розмінні грошові одиниці, на які повинна була ділитися куна. Спочатку вони випускалися у вигляді банкнот, проте передбачалося також їхнє карбування у вигляді монет. Щоправда, далі за плани справа не пішла. Через відсутність технічних можливостей зразки баніць побачили світ лише 1944 р., коли їхній випуск у монетному виразі вже став недоцільним. До наших днів дійшли лише пробні екземпляри двох різновидів – 25 та 50 баніць, датовані 1941 р., причому існують два варіанти оформлення останнього номіналу.
Основними елементами зображень на них є:
Весь аверс займає цифрове позначення номіналу, що обрамлене у верхній частині рослинним орнаментом.
У 1945 р. після звільнення Югославії та ліквідації Незалежної держави Хорватія куна була вилучена з обігу та обмінена на югославський динар.
Вдруге хорватську куну, рівну ста липам, було запроваджено 30 травня 1994 р., майже через три роки після проголошення Хорватією незалежності. На сьогоднішній день її монетний ряд представлений такими різновидами: 1, 2, 5, 10, 20 та 50 лип, 1, 2 та 5 кун. Їхнє оформлення, над яким працював хорватський скульптор та професор Академії мистецтв Університету Спліту Кузьма Ковачич, досить гарне та незвичайне. Аверс містить позначення номінальної вартості на тлі листя липи, напис із назвою держави у верхній частині монетного кружка та декоративний орнамент, розділений гербом Хорватії, у нижній. На реверсі знаходяться рік карбування тієї чи іншої монети та залежно від її номіналу такі зображення:
Усі грошові знаки випускаються щорічно, причому на реверсах монет непарних років випуску вказано назву зображеного там об'єкта хорватською мовою, а різновидами парних років – латиною. Матеріалами для карбування є алюміній, сталь з латунним або нікелевим покриттям, сплав міді, цинку та нікелю.
Майже одночасно з появою «вжитків» у Хорватії стала розвиватися і пам'ятна нумізматика. Першим її зразком стала монета номіналом у 5 кун 1994 р., присвячена п'ятисотрічному ювілею видання «Глаголиці» у місті Сень. Загалом на сьогоднішній день Хорватія випустила понад сорок пам'ятних різновидів. Вони присвячені:
Основний масив цих грошових знаків представлений монетами номіналом у 25 кун, проте є й різновиди інших переваг, наприклад, 1, 2, 100, 150 і 200 кун. Деякі каталоги згадують також існування пам'ятних золотих монет номіналами в 500 і 1 000 кун. Для дрібних грошових знаків використовуються недорогоцінні метали та сплави, для більших – срібло 925 проби. Примітно також, що у 90-х роках ХХ століття випускалися не лише колекційні куни, а й розмінні липи, які також мали пам'ятний статус.
Варто відзначити також випуск у 2016 р. від імені віртуальної держави Вільна республіка Ліберленд монети номіналом 500 сантимів, присвяченої Чемпіонату світу з футболу, яку деякі каталоги відносять до категорії грошових знаків Хорватії. Можна знайти згадки про денарів 1998 р., винарів 2012 р. і церосів 2013 р., які, зважаючи на все, також є віртуальними грошима. Хоча в суспільстві до них ставляться з неабиякою часткою іронії, деякі каталоги включають їх до своїх списків.
У 2019 р. Хорватія розпочала перехід на євро. Процес, на думку багатьох політиків та експертів, триватиме до 2023 року. Це означає, що згодом ще одна самобутня європейська валюта піде в минуле, залишившись лише у нумізматичних колекціях.
Деякі джерела мають інформацію про існування у вигляді зразка хорватської монети номіналом 2 євро, датованої 2007 роком. Отже, процес зникнення куни, можливо, відбувається навіть швидше, ніж здається.
Оскільки деякі хорватські монети вже належать до раритетів, усім, хто цікавиться балканською нумізматикою, варто звернути на них пильну увагу. Купити їх в Україні можна у нашому інтернет-магазині. Ми займаємося продажем різних предметів колекціонування за найдоступнішими цінами. Асортименти постійно поповнюється. Якщо ви не змогли знайти якусь монету, наш менеджер, який знаходиться в Києві, завжди готовий уточнити інформацію про її наявність, умови викупу та доставки. Зв'язатися з ним можна будь-яким зручним для себе способом із зазначених на сайті.