Історія Судану не настільки відома, як та ж грецька або римська, але тим не менш не поступається їм за своєю тривалістю і насиченістю. Перша держава на його території, Керма, з'явилася ще в середині III тисячоліття до н. е. і була сусідом Стародавнього Єгипту часів Середнього Царства і напівлегендарної країни Пунт. Пізніше, через півтори тисячі років, тут виникло царство Куш, відоме також як Мероїтське або Нубія, яке мало сильні культурні та політичні зв'язки з Єгиптом. Саме звідти кушити перейняли традицію ховати знать у пірамідах, причому зовсім не Єгипет, а сучасний Судан є рекордсменом за кількістю збережених подібних гробниць, а представники XXV династії фараонів були нубійцями. Мероїтське царство було знищено Аксумською імперією в середині IV століття до н. е.
В Середні віки тут існували держави Нобатія, Макурія (або Мукурра) і Алодія (інші назви — Алва і Алоа). Пізніше їх замінили султанати Дарфур, Сеннар і більш дрібні країни, поглинені з часом своїми сусідами. Але жодна з них практично не згадується в нумізматичних каталогах: одні, як, наприклад, Макурія, так і не заснували власну валюту, грошові знаки інших же, мабуть, знайдені в невеликих кількостях і використовуються в дослідницьких цілях. Перші ж монети самого Судану почали карбувати в кінці XIX століття і пов'язані з махдістською державою.
Протягом 1819–1838 рр. невеликі феодальні князівства, на які розпався Сеннар, були захоплені єгипетським пашею Мухаммедом Алі — васалом Османської імперії. Пізніше був приєднаний і Дарфурський султанат. У другій половині XIX століття в Єгипті посилився британський вплив. Генерал-губернатором Судану був призначений англієць Ч. Д. Гордон, який проводив реформи по «європеїзації» законодавства, що не могло не викликати обурення певних верств населення. Це, а також невдоволення османсько-єгипетським пануванням, стало основою для націоналістичного повстання, назване згодом махдістським — на честь лідера Мухаммеда Ахмада ібн Абдалли, який взяв прізвисько Махді (Месія).
Одним з основних девізів повстання стало оголошення джихаду Османської імперії і, відповідно, відмова від майже всієї турецької спадщини, крім нових технологій, які приносили очевидну користь. Тому єгипетські і османські грошові знаки і талер Марії Терезії, що ходили в зверненні, в 1885 р. були замінені новою валютою — піастром. Оформлення монети відображало властивий махдістам аскетизм і включало такі елементи:
Всі написи виконувалися арабською мовою, а монетне поле прикрашалося традиційним рослинним орнаментом. Карбувалися грошові знаки наступних номіналів: 100 гірш із золота, рівні одному піастру, 10 і 20 гірш зі срібла і розмінні монети 1, 2, 2,5, 4, 5 гірш і 10 пара (чверть піастра). Випуск піастрів закінчився з захопленням Судану англо-єгипетськими військами і встановленням кондомініуму цих країн.
Суверенітет Судан здобув 1 січня 1956 року, через два роки після підписання Британією та Єгиптом угоди про визнання його незалежності. У квітні наступного року була введена національна валюта — суданський фунт, що складається зі ста гірш і тисячі міллімів. Дизайн монет пройшов довгий шлях становлення, який можна розділити на три періоди (умовно, оскільки властиве конкретним рокам оформлення може зустрічатися і в більш пізніх тиражах):
Офіційно суданський фунт був замінений новою валютою 8 червня 1992 року, але де-факто ще довго використовувався місцевими жителями.
Новий грошовий знак — суданський динар, рівний тисячі піастрів (курушів), — був введений в обіг як елемент політики «арабизації» Судану, що проводиться главою держави Омаром аль-Баширом. Оформлення монет практично не змінилося, і в ньому використовувався дизайн фунта 1989 р. У зверненні ходили грошові знаки в 50, 20, 10, 5, 2, 1, 1/2 і ¼ динара, причому в наші дні два останніх номінали зустрічаються вкрай рідко. Для карбування використовувалися латунь, мідно-нікелевий сплав, рідше — сталь, покрита латунню.
У 2005 р. підписанням Найвашського мирного договору закінчилася двадцятидвохрічна Друга громадянська війна в Судані, що розгорілася між арабською Північчю і негроїдним Півднем. Один із пунктів угоди передбачав введення нової національної валюти, продиктоване декількома факторами: по-перше, повстанці виступали проти насильницької «арабізації» Півдня, а по-друге, в деяких регіонах країни досі використовувався фунт або грошові знаки сусідніх Ефіопії, Уганди і Кенії.
У 2007 р. в обіг було повернуто фунт, але вважався він вже іншою валютою (перший суданський фунт в ISO 4217 позначався як SDP, а другий — SDG). Розмінною монетою Судану став піастр — одна сота фунта. В наші дні в побуті перебувають грошові знаки номіналом 1, 5, 10, 20, 50 піастрів і 1 фунт. Гурт всіх монет рифлений, на аверсі зазначено номінал — цифрою і прописом англійською мовою, рік карбування по григоріанському і ісламському календарях і назва країни арабською мовою — «ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА СУДАН» (на 1 фунті ці елементи знаходяться на реверсі). На зворотному боці присутній напис «ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК СУДАНУ» англійською та арабською мовами і малюнок, який змінюється в залежності від номіналу:
На всіх піастрах вказано єдиний рік випуску — 2006 р. Матеріалом для двох найдрібніших номіналів послужила латунь, для десятипіастровика — мідно-нікелевий сплав, більші карбувалися з біметалу. Грошовий знак номіналом один фунт був випущений в 2011 році і виготовлений зі сталі, плакованої мідно-нікелевим сплавом.
Як і в багатьох інших країнах, суданська нумізматика реагує на світові події, гострі проблеми сучасності та річниці важливих для країни подій, випускаючи відповідні тематичні серії монет. В наші дні в каталогах можна зустріти досить велику кількість пам'ятних грошових знаків Судану, присвячені, наприклад:
Свій відбиток на національну нумізматику наклали також постійні конфлікти всередині держави. У 2008 р., після п'яти років конфлікту, дарфурськими повстанцями був випущений власний монетний ряд, який отримав назву «Монети султанату Дарфур», що включає грошові знаки номіналом в 5, 10, 25, 50, 100, 250 і 500 динарів. На їх аверсі розташовані арабська в'язь в ромбовидній віньєтці і напис «СУЛТАНАТ ДАРФУР» англійською та арабською мовами. На реверсі вказані рік карбування та номінал і зображено відповідну йому африканську тварину: лисиця-фенек, гієна, одногорбий верблюд, антилопа, гепард, слон і крокодил. Матеріалом для монет послужили такі метали, як латунь, мідь, мідно-нікелевий сплав і біметал. Більшість грошових знаків круглі, 250 динарів має восьмикутну форму, 100 — квадратну, 50 — зубчасту, аналогічну формі ранніх міллімів першого суданського фунта.
За свою довгу історію Судан випустив велику кількість різноманітних повсякденних і пам'ятних грошових знаків, які користуються в наші дні популярністю у нумізматів: одні «полюють» за рідкісними екземплярами, інші купують їх в знак підтримки тих чи інших політичних сил, треті ж — просто для поповнення своєї колекції. Тим, хто хотів би купити монети Судану, може допомогти наш інтернет-магазин, який багато років займається продажем монет і пропонує їх за найкращою ціною в Україні. Якщо ж ви не знайшли на сайті необхідного грошового знака, наші менеджери, що знаходяться в Києві, готові уточнити його наявність і вартість, а також умови доставки.