Слово «Танзанія» з'явилося на карті світу у 1964 р., коли дві колишні британські колонії, Танганьїка і Народна Республіка Занзібар і Пемба, оголосили про об'єднання в єдину державу. У жовтні того ж року її назва, яка спочатку була довгою, скоротилася до одного слова, складеного з перших букв назв колишніх країн і закінчення «ія». Шлях до цього об'єднання, як і до появи монет Танзанії, був дуже довгим і непростим.
Територію сучасної Танзанії населяли ще первісні люди, чиї останки знаходять досі. У I тисячолітті до нашої ери тут з'явилися племена групи банту, родинні бушменам і готтентотам, потім з Ефіопії сюди прийшли кушити. У першому тисячолітті вже нашої ери міграція народів привела іранців, аравійців і індійців, які разом з місцевими племенами склали нову етнічну спільність – суахілі. Вони були першими, хто зайнявся міжнародною торгівлею з Персією і Аравією, обмінюючи слонову кістку, золото і рабів на тканини, ремісничі вироби і продукти. Уже в XI столітті, за твердженням Джеймса Маккея, на узбережжі материка і на острові Занзібар існував ряд портів, в яких карбувалися власні монети. На жаль, в нумізматичних каталогах немає ніяких відомостей про те, як вони виглядали.
На початку XVI століття на землях майбутньої Танзанії з'явилися португальці. Спочатку вони захопили прибережні поселення суахілі і оголосили Занзібар своїм колоніальним володінням, проте в другій половині XVII століття їх вдалося вигнати. До цього ж часу в глибині материка завдяки работоргівлі у багатьох племен групи банту почали складатися зачатки державності, що призвели врешті-решт до утворення власних держав. Вони проіснували до середини XIX століття і поступово згасли під напливом французьких, німецьких, американських і англійських торговців і місіонерів, чия поява привела до поступового припинення работоргівлі.
Паралельно з цим явищем на Занзібарі був створений однойменний султанат, виділений молодшим членам династії правителів величезної Оманської імперії. У 1856 р. після смерті п'ятого правителя імперії Саїда ібн Султана (1791–1856), який переніс столицю з Оману на острів, султанат Занзібар став окремою державою. В якості грошової одиниці на його території використовувалася переважно індійська рупія, проте у 1882 році за султана Баргаше ібн Саїді були викарбувані перші власні монети номіналами:
У 1887 році відбулося повторне карбування мідного пайса.
У 1908 році на Занзібарі паралельно з індійською рупією була введена занзібарська рупія, рівна ста центам. Каталоги згадують про три різновиди, які становлять собою її монетний ряд: 1, 10 і 20 центів 1908 року. Їх аверс містив написи арабською мовою, а реверс – зображення пальми на березі і земноводного, що обвило нижню частину її стовбура. Матеріалом для перших двох номіналів послужила бронза, для третього – нікель.
Крім цих грошових одиниць, на Занзібарі використовувалися також традиційні в цьому регіоні талер Марії-Терезії, східноафриканська рупія і Німецької Східної Африки, однак до 1936 року від цього достатку залишилися лише занзібарська і індійська рупії, які були замінені на східноафриканський шилінг.
У 1885 році на території Танзанії з'явилися німці, які одразу ж запропонували дванадцяти місцевим племенам протекторат Німеччини, а потім взяли у них в оренду на п'ятдесят років всю прибережну частину материка до кордонів Кенії і Мозамбіку. Подальші події дуже нагадували перегони. У 1890 році англійці встановили протекторат над Занзібаром, що згодом призвело до вже згаданої великої кількості грошових одиниць на його території, а у 1891 р. Карл Петерс, який очолював німецьку колонізацію, оголосив про створення колонії Німецька Східна Африка, в яку, крім Танзанії, увійшли території сучасних Бурунді і Руанди. Грошовою одиницею колонії стала рупія НСА, яка поступово витіснила всі інші валюти, – талер Марії Терезії, індійську і східноафриканські рупії. Її монетний ряд спочатку був представлений 1 пезою і ¼, ½, 1 і 2 рупіями, а з 1904 року, коли випуском зайнявся уряд, – ½, 1, 5, 10, 20 геллерами і ¼, ½, 1 і 15 рупіями. Монети номіналом 20 геллерів і 15 рупій випускалися вже під час Першої світової війни в танзанійському місті Табора.
НСА стала єдиною територією, де німці не були переможені аж до закінчення Першої світової війни і здалися військам Антанти лише після повідомлення про припинення вогню в Європі. У 1921 році східна частина колонії відійшла Великобританії, яка перейменувала її в Танганьїку. У тому ж 1921 році в рамках майбутнього об'єднання всіх англійських східноафриканських володінь в федерацію на її території був введений східноафриканський шилінг, чий монетний ряд налічував п'ять різновидів: 1, 5, 10, 50 центів і, власне, 1 шилінг. Залежно від номіналу на них можна було бачити зображення корони, перехрещених слонячих бивнів, правлячого монарха і лева на тлі гір.
У 1961 році Танганьїка стала незалежним королівством у складі Британської Співдружності, через рік – республікою, а у 1964 р. об'єдналася з Занзибаром, який до цього часу скинув монархію в ході Занзібарської революції, що поклала край двохсотрічному арабському пануванню.
Власна грошова одиниця, танзанійський шилінг, була введена в Танзанії у 1966 році. Спочатку його монетний ряд складався з номіналів 5, 20, 50 центів і 1 шилінг, потім він став поступово поповнюватися:
Всі вони оформлені за таким зразком. Аверс містить напис з назвою країни, дату карбування і портрети:
На реверсі знаходяться позначення номінальної вартості грошового знака і наступні зображення:
Матеріалом для карбування послужили бронза, нікелева латунь, мідно-нікелевий і мідно-нікелево-цинковий сплави і сталь з нікелевим і латунним покриттями. Автори оформлення – Крістофер Айронсайд і Філіп Натан.
Пам'ятна нумізматика в Танзанії почала розвиватися у 1971 році, коли до десятиріччя незалежності були викарбувані монети номіналом 5 шилінгів. Потім з'явився ще ряд грошових знаків, і на сьогодні ця категорія налічує кілька десятків різновидів, серед яких є присвячені:
Привертають до себе увагу також грошові знаки 2013–2014 рр., викарбувані від імені островів Мафія і Пемба. Вони мають одночасно пам'ятний і повсякденний характер.
Сьогодні в побуті Танзанії використовуються лише чотири різновиди монет – 50, 100, 200 і 500 шилінгів. Всі центи і молодші номінали вилучені з повсякденного обігу, і цілком можливо, що вже на наших очах відбудеться зникнення інших грошових знаків.
Останнім часом активно обговорюється можливість створення єдиної Східноафриканської федерації, в яку, крім Танзанії, увійдуть Бурунді, Кенія, Руанда, Уганда і Південний Судан. Планована валюта нової держави – шилінг Східної Африки. Важко сказати, як він буде виглядати, однак безсумнівно одне: з його появою танзанійський шилінг чекає та ж доля, яка спіткала ряд європейських національних грошових одиниць з появою євро.
Можливо незабаром усі ужиткові і пам'ятні монети сучасної Танзанії стануть дорогим раритетом, тому ті, хто цікавляться африканською нумізматикою, вже зараз можуть купити їх для своєї колекції в нашому інтернет-магазині за найпривабливішими цінами. З усіх питань, пов'язаних з їх продажем і доставкою по Україні, можна зв'язатися з нашими експертами, які перебувають в Києві, будь-яким зручним для себе способом із зазначених на сайті. У них же можна уточнити інформацію про наявність будь-якого різновиду, оскільки каталог нашого магазину постійно оновлюється.
Статті, які можуть бути вам корисні: