Монети РРФСР і СРСР

( 0 товарів )

Період існування СРСР та кількість республік, що входили до складу держави, цілком логічно вимагали багато грошей. Вони карбувалися активно та у великій кількості. Але навіть при цьому монети СРСР, ціни на які сьогодні дуже різні, цікаві колекціонерам. Прості, повсякденні не такі популярні, а ось ювілейні випуски, браковані або колекційні екземпляри – це те, що точно стане гідним поповненням альбому. Можна виділити кілька ключових періодів, які відзначалися певними змінами та нововведеннями, – це 1921–1923, 1924–1931, 1926–1935, 1935–1957, 1961–1991 та після 1991 р. Каталог монет СРСР на сайті Монітекс досить великий — зможете знайти саме те, що вас зацікавить.

Монети РРФСР і СРСР

Хронологія карбування монет СРСР та історичні передумови для цього

У нумізматиці період карбування монет у СРСР особливо цікавий, адже містить велику кількість екземплярів, у тому числі цінних. Весь час існування монетного двору можна розділити на кілька ключових етапів, кожен із яких має свої особливості.

Ранні монети (РРФСР)

Цей період охоплює 2 роки – з 1921 до 1932-го. Стартом карбування було ухвалення Народним комісаріатом фінансів рішення про початок випуску копійок зі срібла. Це були перші монети СРСР із дорогоцінних металів. Відразу почався випуск 10, 15, 20, 50 копійок і 1 рубля. Характерні риси:

аверс — герб РРФСР з написом по колу: «Пролетарі всіх країн, з'єднуйтесь». Такий дизайн був у всіх монет того випуску;
реверс дещо відрізнявся залежно від номіналу. На 10, 15 та 20 коп. — позначення номіналу і дата всередині вінка. Угорі можна побачити невелику зірочку з променями. У 50 коп. і 1 рубля — п'ятикутна зірка в обрамленні вінка, подвійне позначення номіналу (літерами та цифрами), дата всередині, вгорі зірка;
гурт. На ньому були написи 50 коп. і 1 рубля: «Чистого срібла 2 золотники 10,5 часткою (П.Л)», «Чистого срібла 4 золотники 21 частка (П.Л) або (А.Г)» – за ініціалами мінцмейстерів монетного двору Петра Латишева та Артура Гартмана.

Вирізнялася проба металу, з якої карбували. Так, купити монети РРФСР можна зі срібла 500-ї проби – це 10, 15 та 20 коп., а 50 коп. та 1 рубль – з 900-ї.

У 1922 році ухвалили рішення про початок випуску золотих монет з 900-ї проби, викарбували перші в 1923 р., і це був червонець – 10 рублів. Дизайн їх не дуже сильно відрізнявся: лицьова сторона була аналогічна срібним, а ось реверс інший. Для червонця він став легендарним – це сіяч-селянин. Тут же можна побачити номінал. На гурті – напис: «Чистого золота 1 золотник 78,24 частки (П.Л.)»

Монети періоду 1924-1931 років

У 1924 році запущено випуск грошових знаків зі срібла та міді. Детальніше про номінали:

пів копійки — з 1925 по 1928 рік;
1 i 2 коп. з міді – 1924–1925 рр.;
3 і 5 коп. — тільки 1924 р.;
10, 15 та 20 копійок зі срібла 500-ї проби – з 1924 по 1931 р.;
полтина (1924-1927) і рубль (1924) — срібні. Вони мали однаковий дизайн аверсу – це герб та позначення номіналу, також по колу можна було побачити гасло: «Пролетарі всіх країн, з'єднуйтесь». Реверси ж у них відрізнялися: на рублевій монеті — робітник, що обіймає селянина і показує на сонце, що сходить; на півкарбованці – коваль.

Мідні монети мали таке саме зовнішнє оформлення, як і срібні розмінні номінали. На гурті були написи. На полтині, який карбували на Лондонському монетному дворі написано: «Чистого срібла 9 грамів Т.Р. або Ф.Р.» (це ініціали Томаса (Фоми) Роса). На 50 копійках карбування Ленінградського монетного двору: «Чистого срібла 18 грамів П.Л.» (ініціали Петра Латишева).

Монети Радянського Союзу 1926-1935 років.

Монетне виробництво в тому вигляді, в якому воно було представлене до 1926 року, витрачало дуже багато міді, яка була потрібна для потреб виробництва. Тому копійки із цього металу вирішили припинити карбувати. У 1926 р. організували випуск 1, 2, 3 та 5 копійок з алюмінієвої бронзи. Дизайн при цьому не змінився, проте дещо зменшилися розмір та вага. Єдина монета, яку продовжували карбувати з міді, – пів копійки.

Далі поворотний момент настав у 1931 році, коли почалася економія дорогоцінних металів. Тоді відмовилися від випуску 10, 15 та 20 коп. зі срібла. Замість нього стали використовувати сплав міді та нікелю. Аверс практично не зазнав змін, а на реверсі з'явилося зображення робітника з молотом у руках, який спирався на щит із зазначенням номіналу. Від карбування полтина та 1 рубля взагалі відмовилися.

Монети періоду з 1935 по 1957 рр.

З 1935 року почали вносити зміни у дизайн радянських грошей. Причиною стало швидке зношування, що спровоковано застосуванням неякісного металу і занадто великої кількості дрібних деталей. Тому від останніх вирішили практично відмовитись. Тепер монети стали такими:

на лицьовій частині укрупнився герб, забрали круговий напис, помістили текст: «СРСР»;
зворотний бік у бронзових залишився незмінним, у мідно-нікелевих — у квадраті з усіченими кутами та колосами, а також гілкою дуба вписаний номінал, нижче — дата.

Переваги монет залишилися незмінними. Зазначимо, що в міру зміни кількості союзних республік перекарбувались і грошові знаки, а якщо точніше, змінювалися герб та кількість стрічок на ньому – від 7 до 15. Цікаво, що всі монети 1947 року перетопили, адже на гербі було 16 стрічок замість 15. Проте окремі екземпляри все ж таки збереглися.

Пробні монети 1958 року

У 1958 році було викарбувано пробний тираж монет 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок, а також 1 і 2 рублі. Вони карбувалися в різних металах. 3 рублі з бронзи, а 5 рублів із мідно-нікелевого сплаву. Дизайн їх був таким самим, як і раніше, проте в обіг потрапили далеко не всі. Не дійшли до людей 2, 3 та 5 рублів, решта частково використовувалися в обороті.

За однією з теорій карбування цих монет відбулося через те, що реформу Хрущова насправді планувалося здійснити на 3 роки раніше. За іншою версією карбування цих металевих копійок пов'язана зі зміною герба СРСР, на якому разом 16 стрічок стало 15. Є ще й третя версія – за нею причиною карбування пробної версії 1958 року стало збільшення обсягу продажів різних товарів через автомати й в цілому для того, що планувалося., щоб в обігу з'явилися більші номінали.

Монети 1961-1991 років

1960 року сесія Верховної Ради СРСР схвалила масштабування цін у 10 разів, відповідно, проводилася заміна старих грошей новими. Вже з 1 січня 1961 р. ввели нові купюри та металеві гроші. Після реформи карбували:

1, 2, 3 та 5 копійок з мідно-нікелевого сплаву;
10, 15, 20, 50 і 1 рубль — з мідно-нікелево-цинкового сплаву.

Внаслідок зміни металу монети стали більш зносостійкими. Також відзначимо, що їхній колір інший – світло-коричневий, а у більших монет – тепло-білий.

Потрібно сказати й про дизайн, адже до нього також внесли деякі корективи. Так, напис «СРСР» розмістили одним рядком, а літери трохи закруглили. На реверсі вказували номінал та дату карбування, що обрамлялося вінком. У рубля зворотний бік такий самий, як і в бронзових попередників.

Наприкінці 1990 року почали маркувати монети, залежно від того, на якому монетному дворі вона випущена. Так, «М» означала московський, а «Л» — ленінградський. Відповідну мітку наносили праворуч, під гербом.

Монети 1991-1992 років

1991 р. після чергової грошової реформи було вирішено налагодити випуск нових монет. Почали карбувати того ж року 10 і 50 коп., 1, 5 і 10 рублів. Для цього використовувалися різні матеріали:

10 коп. – сталь, покрита бронзою;
50 коп., 1 та 5 рублів — мідно-нікелевий сплав;
10 рублів – біметал з мідно-цинковою центральною частиною та кільцем зі сплаву міді та нікелю.

Гроші маркували знаком монетного двору згідно з тими нормами, які почали діяти у 1990 році.

Ювілейні та пам'ятні монети РРФСР

У каталозі монет РРФСР та СРСР також представлені ювілейні та пам'ятні випуски. Так, грошові знаки з недорогоцінних металів випускалися в період з 1961 по 1991 роки. Вони присвячувалися річницям перемоги та радянської влади, дню народження Леніна. Одна з дуже відомих – Монета «Олімпіада 80». Причому випущено цілу серію з орієнтиром на іноземців.

У 1976 випущено новоділ — червонець із золота. За приклад взято зразок 1923 року. У 1991 р. викарбували пам'ятні монети з біметалу (мідь та цинк, а також мідь та нікель) номіналом 5 рублів із зображенням філіна та козла.

Рідкісні та цінні екземпляри

Рідкісні монети СРСР – цікаві екземпляри для нумізматів, адже вони нечисленні та представлені невеликою кількістю. Список особливо цікавих – далі:

червонець 1923 року – це раритетна золота монета, яка застосовувалася лише для торгівлі на світовому ринку. Хоча спочатку був великий тираж, але гроші виявилися не практичними, їх відправили на перетоплювання;
2 копійки 1927 їх буквально одиниці, і продаються вони тільки на аукціонах;
20 коп. 1931 року. Виготовлені зі срібла, хоча цього року також були випущені мельхіорові, але вони не такі популярні;
монети 1958 р. Цей тираж був відправлений на перетоплювання, але все ж таки невелика партія вийшла в оборот. Достеменно відомо, що існують 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок та 1, 2, 3, 5 рублів.

Крім того, мають популярність і монети «Сівач», причому саме перші випуски 1923 року.

Рідкісні монети РРФСР, Як і СРСР, оцінюються за досить однозначними критеріями. Це:

обіг;
популярність серед колекціонерів;
збереження та кількість екземплярів, що дійшли до нашого часу;
метал виробництва та його проба, якщо він дорогоцінний.

Цінні монети СРСР — це все пробні серії або браковані, які вийшли в обіг невеликим тиражем або зовсім до нього не потрапили.

Монети РРФСР і СРСР

Хронологія карбування монет СРСР та історичні передумови для цього

Ранні монети (РРФСР)

Монети періоду 1924-1931 років

Монети Радянського Союзу 1926-1935 років.

Монети періоду з 1935 по 1957 рр.

Монети 1961-1991 років

Монети 1991-1992 років

Ювілейні та пам'ятні монети РРФСР

Рідкісні та цінні екземпляри

Рекомендації щодо колекціонування та оцінки