Вірменське нагір'я можна сміливо віднести до «колиск цивілізацій»: перші сліди перебування людей на цій території відносяться до ашельської культури, за часів якої люди покинули межі Африки. На цій території розташовувалося одне з найдавніших держав світу – Урарту, чиїм прямим нащадком більшість сучасних істориків вважає Вірменію. Неважко зрозуміти, що купівля монет Вірменії, датованих різними епохами – це дуже прибуткове капіталовкладення на сьогоднішній день. Фахівці нашого сайту із задоволенням допоможуть придбати (або ж продати, якщо в цьому виникне потреба) усі запропоновані раритети, які, безперечно, належать до пам'яток історії.
Досі достеменно невідомо, хто з правителів Вірменії першим почав друкувати свої гроші. Довгий час вона була складовою великих імперій давнини, і карбування правителем своїх грошей означала його певну самостійність. Наприклад, найстаріші вірменські монети датуються VI-V століттями до зв. е. і відносяться до періоду її перебування під владою Ахеменідського Ірану, коли вона була поділена на два сатрапства. Відомо, що кінець V та IV століття до н. е. стали для Ахеменідова часом важких випробувань, і карбуванням сатрапи демонстрували свою незалежність. Проте важко сказати, якою мірою вона була істинною. Дані знахідки виготовлені зі срібла, існують у поодиноких екземплярах і є величезною історичною цінністю. Можна тільки уявити їхню справжню вартість у наші дні.
При всьому цьому немає точних вказівок на те, що у Вірменії на той час існував грошовий обіг, незважаючи на те, що на її території було знайдено не лише гроші місцевих правителів, а й інших держав. У зв'язку з цим низка вчених припускає, що місцеві жителі вели обмінну торгівлю, проте при цьому чудово знали, що таке гроші і для чого вони існують.
Першими монетами, безперечно зізнаються вірменськими, є мідні розмінні халки Софенского царства (III століття до зв. е. – 94 рік до зв. е.), що веде активну міжнародну торгівлю, як і сприяло раннього запровадження власного грошового обороту. Воно входило в Імперію Селевкідів, проте мало внутрішню самостійність, керувалося місцевими спадковими династіями і часом навіть набувало повної незалежності. Перші випуски халок датуються приблизно 260 роком до зв. е. і пов'язані з ім'ям царя Самеса, але їх випускали також його спадкоємці. Всі вони мають єдиний стиль оформлення: на аверсі – профіль правителя у характерному головному уборі, на реверсі – грецькі написи його імені та титулу, а також символи, пов'язані з царською владою. Номінал екземплярів – половина, один, два та чотири халка.
Другою державою, яка почала карбування власних грошей, стало царство Арташесидів (189-6 рр. н. Е..). Перші зразки, що дійшли до наших днів, пов'язані з ім'ям царя Тиграна I (123-96 рр. до н. . до н.е.). Їхній зовнішній вигляд дуже характерний. На аверсі є профіль царя в зубчастій тіарі, на якій зображено восьмипроменеве сонце і два орли з боків, реверс містить різні символи та написи імені та титулу царя, зроблені по-грецьки.
При Тиграні ж остаточно склалася грошова система, в якій існували монети двох видів – мідні (халки того ж номіналу, що були в Софені) та срібні (драхми та тетрадрахми). Чекалися вони не тільки за нього. Відомі також тетрадрахми Артавазда Другого (56–34 рр. до н. е.) та халки Тиграна Четвертого (8–1 рр. н. е.). Останні цікаві тим, що на деяких примірниках існують подвійні зображення – його та його дружини Ерато, яка, згідно з джерелами, була його співправителькою.
Поряд з ними, в царстві Арташесидів були в обороті також гроші інших держав: Риму, Парфії, Селевкії, Каппадокії. У свою чергу частина його монет поширювалася за межами Арташесидської держави і цінувалася настільки високо, що їх приймали навіть після закінчення правління Тиграна Великого.
У сучасному світі, наповненому асигнаціями, які найчастіше нічим не забезпечені, золоті монети будь-якої країни здаються справжньою розкішшю, тому їх випускають тільки для колекцій або для ознаменування будь-яких значущих подій. Ціна подібних грошових знаків завжди висока, а їхня скуповування з погляду підприємництва – вигідне довгострокове розміщення своїх грошей. Для колекціонерів придбати золоті монети іншої держави – означає поповнити свої збори рідкісними екземплярами, які напевно пробудять інтерес до історії та культури цієї країни. Золоті монети Вірменії – яскравий приклад.
Перша золота монета Вірменії номіналом 25 тис. драмів побачила світ 5 липня 1997 року. Реверс містить зображення Анаїт – головної богині вірменської міфології, що символізує родючість, плодючість та врожайність, та її ім'я у вірменському та англійському варіантах написання, аверс – герб Вірменії. З цього часу починається регулярний випуск пам'ятних золотих вірменських драмів як одиночному вигляді, і у тематичних наборах. На сьогоднішній день відомо чотири такі серії:
Існує також близько сорока різновидів одиночних золотих вірменських грошових знаків різного номіналу, випущених з 1999 року, які умовно можна об'єднати у такі набори:
У вірменській нумізматиці срібні монети являють собою велику категорію грошових знаків, що має стійкий попит серед колекціонерів, насамперед завдяки своєму дизайну. Їх однозначно можна назвати маленькими витворами мистецтва, і немає сумніву в тому, що через багато років вони поряд із давніми вірменськими монетними зразками стануть цінними історичними пам'ятниками. Цікаві вони ще й тим, що є одним із перших випадків використання людьми дорогоцінних металів для карбування власних монет на території колишнього СРСР.
Історичні джерела згадують про карбування монет із срібла ще вірменським царем Тиграном II Великим (140 р. до н. е. - 55 р. до н. е.). Вони називалися драхмами і тетрадрахмами і були складовою грошової системи, що склалася під час його правління. Потім естафету підхопили:
Свого часу археологами були також виявлені дрібні срібні монети правління Джалаїридів (1340–1410), Кара-Коюнлу (XIV–XV ст.) та Ак-Коюнлу (1468–1501). Вони примітні тим, що написи, що є на них, зроблені арабською мовою. Для Вірменії правління цих чужих за духом династій, що являли собою об'єднання тюркських племен, що сповідували іслам, стали продовженням часів невпинного руйнування і витіснення вірмен зі своєї історичної батьківщини, початок якому поклало навалу турків-сельджуків (1016–1092 рр.). Хаченське князівство — остання національна державна освіта, яка ще зберігала залишки незалежності і пам'ять про часи Тиграна Великого — зуміла проіснувати лише до воцаріння іранської династії Сефевідів, що розгромила державу Ак-Коюнлу, після чого розпалося на низку дрібниць (дрібних володінь). Ще раніше така ж доля спіткала Сюнікське князівство, тому до початку XVI століття Вірменія була територією, розділеною на дві частини — Західною та Східною. Західна частина увійшла до складу Османської імперії, Східна стала частиною держави Сефевідів. Про власні монетні грошові знаки, як і про інші атрибути державності, вірменам довелося забути на довгі століття.
Вірменській темі було присвячено деякі радянські пам'ятні монети зі срібла 1989–1991 рр.:
Проте більшість вірменських монет зі срібла надруковано вже після здобуття державою своєї незалежності в 1991 р., причому карбувати їх стали того ж року, як було введено власну валюту. Перша срібна монета Вірменії номіналом у 1000 драмів була надрукована в США тиражем 5 тис. екземплярів, важила тройську унцію (31,1 гр.) та була присвячена 75-річчю вірменської готівки. Реверс (жінка з прядкою) повторював зображення двохсотп'ятдесятирублевої асигнації 1919 року. Окрім неї, на сьогоднішній день надруковано понад 60 срібних монетних грошових знаків, які можна об'єднати у такі тематичні групи:
До категорії давньовірменських монет також належать:
Іноді до них відносять гроші коммагенських царів, які друкувалися до середини I століття зв. е., проте ця точка зору викликає дискусії серед фахівців.
Згодом Вірменія, яка неодноразово зазнавала кривавих навал і спустошень, перебувала під владою монголів і грузинів, турків-османів, перських шахів і російських імператорів. Відповідно, і гроші, які зверталися на її території, належали цим державам.
Після здобуття незалежності у 1991 році Вірменія два роки поспіль обходилася без своєї валюти, перебуваючи у радянській карбованцевій зоні. І лише після загрози фінансового краху, що виникла внаслідок низки подій початку 90-х років, у країні було запроваджено власну основну грошову одиницю «драм» і розмінну «луму». З початку 1994 року розпочався їх регулярний випуск у різних видах.
Спочатку для повсякденних грошових знаків (10, 20, 50 лум, 1, 3, 5 і 10 драмів) використовувався алюміній, проте внаслідок гіперінфляції луму фактично перестала грати будь-яку роль у грошовому обігу. Для драм поступово почали використовувати й інший матеріал: латунь, сталь, нікель і мідь у різних поєднаннях.
Деякі пам'ятні монети Вірменії також виготовляються з недорогоцінних металів, таких як:
Скупка вірменських грошових знаків, особливо древніх та рідкісних – це один із прибуткових напрямків нумізматики через той попит, яким вони користуються. Існують як державні, так і приватні колекції цих грошей, які збирають не лише етнічні вірмени на згадку про свою батьківщину, а й представники інших національностей. Ці збори, що знаходяться не тільки у Вірменії, але й за її межами (наприклад, в Україні) оцінюються дуже високо, і сайт «Монітекс» завжди готовий поповнити таку колекцію справжніми вірменськими монетами, гарантуючи, що їхня оцінка буде чесною та неупередженою.