Якби у XVI столітті хтось сказав тим іспанцям, які вели запеклу боротьбу з індіанцями уетарами та брібрі та одночасно освоювали територію сучасної Коста-Ріки, що через п’ятсот років країну будуть називати однією з найбагатших у Центральній Америці, вони, швидше за все, не повірили б або вирішили, що над ними сміються. Справді, у ті часи важко було розпізнати в клаптику суші, покритому горами, діючими вулканами й буйними тропічними лісами, де було дуже мало родючих земель, край майбутнього достатку й добробуту, що перевищує сучасний мексиканський рівень життя. У колоніальну епоху Коста-Ріка вважалася одним із найбідніших заморських володінь Іспанії, де мешкали переселенці з точно таких бідних провінцій, однак навіть це не рятувало її від піратських набігів і вторгнень індіанських племен із нинішньої Нікарагуа. Проте наполеглива праця кількох поколінь місцевих жителів зіграла свою роль у чарівному перетворенні Коста-Ріки в процвітаючу державу, і сьогодні вона повною мірою відповідає своїй назві, що в перекладі з іспанської мови означає «багатий берег».
При цьому монети Коста-Ріки аж ніяк не справляють враження грошових знаків країни, яка має високий рівень життя: так, найбільший номінал у монетному вираженні дорівнює 500 колонам. Це досить-таки велика цифра, зважаючи на те, що історія грошової одиниці цієї країни почалася відносно пізно, у 1863 році, і те, що вона змінювалася лише один раз.
Спочатку на території Коста-Ріки, як і в інших заморських володіннях Іспанії, використовувалися реали й ескудо метрополії, а в тому випадку, коли їх не вистачало, місцеві жителі займалися натуральним обміном. У 1821 році країна, яка входила до складу генерал-губернаторства Гватемала, дізналася про свою незалежність від Іспанії, і напевно цю новину її жителі зустріли з чималим подивом, оскільки вони (рідкісний випадок в іспанських колоніях) ніколи особливо не прагнули до політичної самостійності. Щоправда, повну незалежність Коста-Ріка здобула лише в 1838 році, встигнувши перед цим побувати частиною Мексиканської імперії та Федерації центральноамериканських держав. Саме на цей період припадають дві важливі події в історії коста-риканського грошового обігу: поява перших власних ескудо, датованих тисяча вісімсот двадцять п’ятим роком і випущених тимчасовим монетним двором, який перебував у провінції Алахуела, і відкриття постійного монетного двору в 1828 році, що карбував колоніальні грошові знаки й монети держав, які входили до складу Федерації. Оскільки Коста-Ріка на той момент не мала власної офіційної валюти, усі ці гроші використовувалися в повсякденному житті.
На жаль, залишилася лише монета номіналом ½ ескудо 1825 р., викарбувана за зразком грошових знаків Федерації, але з однією відмінністю: замість листяного дерева, символу об’єднання центральноамериканських держав, на її реверсі зображувалася пальма. У 1831 р. весь тираж цих грошових одиниць було вилучено та знищено, однак якимось дивом до наших днів збереглися п’ять примірників, які сьогодні відносяться до найдорожчих монет в усьому світі.
З грошових знаків цього періоду можна також назвати рідкісний різновид номіналом 1/8 песо 1850, 1853 і 1855 років, примітний тим, що на його реверсі зображено листяне дерево — символ тієї Центральноамериканської федерації, яка розпалася в 1838 році. Написи на ній були наступні: «REPUBLICA DE COSTA RICA» та «AMERICA CENTRAL».
У 1863 р. у Коста-Ріці була введена перша власна валюта — коста-риканський песо, що дорівнював 100 сентаво, а через два роки розпочалося карбування монет. Загалом вони представлені такими різновидами:
На особливу увагу заслуговує їхнє оформлення. Воно містило позначення номінальної вартості, дату випуску, написи «REPUBLICA DE COSTA RICA» та «AMERICA CENTRAL» і (залежно від номіналу грошового знаку) такі зображення:
Цікавий факт. У 1898 р. зображений на монетах щит без прапорів і гілок кавового дерева був прийнятий у якості герба Коста-Ріки.
Матеріалами для карбування служили мідь, мідно-нікелевий сплав, срібло 750-ї й золото 875-ї та 900-ї проб.
Як національна валюта, коста-риканський песо проіснував трохи більше, ніж тридцять років, і в 1896 р. був замінений колоном, що зберіг у своїй назві іспанське звучання імені Христофора Колумба. Як вважають багато дослідників, причиною зміни валюти стало падіння цін на срібло, що змусило уряд Коста-Ріки провести відповідну реформу.
Спочатку монетний ряд нової валюти був представлений наступними різновидами:
Їхнє оформлення містило обрамлене вінком позначення номінальної вартості грошового знаку, напис із назвою держави, дату випуску, герб Коста-Ріки та звернений вправо профіль Христофора Колумба. На деяких екземплярах можна бачити абревіатуру B.N.C.R.
Крім монетного двору Коста-Ріки, карбуванням монет країни в цей період займалися також у Лондоні. Матеріалами служили мідно-нікелевий сплав, латунь, бронза, срібло 500-ї, 650-ї й 900-ї та золото 900-ї проб.
У 1951 р., через два роки після закінчення громадянської війни 1948–1949 рр., монетний ряд валюти був доповнений новими різновидами, у результаті придбав такий вигляд:
Цього разу монети відрізнялися скромністю й навіть аскетизмом.
Оформлення містило лише такі елементи:
Значно пізніше номінал монет вказано на тлі рифленого поля, він зображений цифрами та шрифтом Брайля.
Матеріалами для карбування служили мідно-нікелевий сплав, нержавіюча сталь, латунь, сталь із нікелевим і латунним покриттями, алюміній і алюмінієва бронза.
Пам’ятна нумізматика Коста-Ріки почала розвиватися в 1970 році й у цей час налічує трохи більше ніж два десятки різновидів, присвячених:
Останніми відомими в цей час пам’ятними грошовими знаками Коста-Ріки є монети номіналом 500 і 5 000 колонів 2000 року, присвячені 50-річчю Центрального Банку.
Деякі нумізматичні каталоги згадують про існування перекарбованих коста-риканських срібних грошових знаків 1850 і 1864–1918 рр., датованих 1923 роком. Важко сказати, чим було зумовлене перекарбування, проте це проливає світло на деякі загадки в ранній історії коста-риканського грошового обігу. Можливо, і той самий тираж монет 1825 року, про який говорили на початку нашого матеріалу, спіткала така ж доля?.. І хоча, безумовно, шкода, що міжнародна нумізматика позбулася таких цікавих екземплярів, зате вона придбала інші, які викликають не меншу цікавість в усьому світі, у тому числі в Україні. Наш інтернет-магазин завжди готовий запропонувати наявні в нього монети Коста-Ріки всім, хто захоплюється цим видом колекціонування. Якщо ж при відвідуванні сайту ви не знайшли будь-якого грошового знаку, який хотіли б купити, наші фахівці, що знаходяться в Києві, завжди готові проконсультувати вас із питання його наявності, ціни, умов продажу й доставки.