Сальвадор – це не тільки ім'я великого іспанського художника-сюрреаліста, а й назва невеликої країни, що знаходиться на березі Тихого океану між Гондурасом і Гватемалою. Слово «невелике» в цьому випадку не фігура мови. Сальвадор дійсно є найменшою за своєю площею державою Центральної Америки, єдиною, яка не має виходу до Карибського моря, і найбільш густонаселеною в цьому регіоні. Колись тут жили індіанці мая та науа, потім на рубежі IX-X ст. зусиллями переселенців із землі тольтеків (сучасна Мексика) на цих землях була створена держава Кускатлан, молодший сучасник Київської Русі та Польщі. Але, на відміну від них, від Кускатлана, завойованого в 1524 році іспанськими конкістадорами під командуванням Педро де Альварадо (приблизно 1485-1541 рр.), не залишилося жодних письмових джерел, хоча багато видатних іспанських хроністів того часу запевняли, що вони були.
У 1560-му після повного підкорення місцевих індіанців територія сучасного Сальвадору була включена до генерал-капітанства (Королівства) Гватемали, де перебувала протягом двох з половиною століть. Цим періодом і датовані перші монети Сальвадору, що являли собою іспанські та іспано-американські грошові знаки різних номіналів.
Подальша історія його грошового обігу тісно пов'язана з політичними бурями, що стрясали Центральну Америку в першій половині XIX століття. У 1821 р. всі іспанські колонії цього регіону слідом за Мексикою оголосили про свою незалежність і спочатку увійшли до складу Мексиканської Імперії, а через два роки, вийшовши з неї, створили власну федерацію – Сполучені провінції Центральної Америки. Її грошовою одиницею був реал. Крім нього, на території Сальвадору, як і раніше, ходили колоніальні монети, щоправда, уже контрамарковані (розрізані на кілька частин). У 1828 році на всіх грошових знаках вперше з'явився напис «За свободу Сальвадору».
У 1839 році Сальвадор нарешті став самостійною республікою і в 1887 р., покінчивши з державними переворотами, викликаними боротьбою між консерваторами й лібералами, і відбивши кілька спроб збройного відновлення федерації Центральноамериканських держав, ввів першу власну грошову одиницю – сальвадорський песо, рівний ста сентаво. До цього часу на цій території ходили в обігу гроші федерації, контрамарковані іспанські грошові знаки, а також американські, чилійські, перуанські та гватемальські монети, що носили колоритні назви: тостон, куартілос, расіонес, медіос, реалес. Їх продовжували використовувати до 20-х років XX століття разом із національним песо, монетний ряд якого був представлений такими грошовими знаками:
Карбування здійснювалося у столиці держави Сан-Сальвадорі, а також у Бірмінгемі (Великобританія) і Філадельфії (США).
За своїм оформленням вони поділялися на два типи. Перший використовувався для дрібних монет (від 1 до 25 сентаво) і містив у собі обрамлене вінком прописне позначення номінальної вартості, яке знаходилося на реверсі, і такі зображення аверсу:
Зображення обрамлялися написом із назвою республіки, датою карбування та пробою срібла, з якого виготовлялися монети номіналами від 5 до 25 сентаво. Для 1 та 3 сентаво використовувався мідно-нікелевий сплав.
Другий тип можна побачити на сальвадорських грошових знаках номіналами від 50 сентаво до 20 песо. Їх аверси містять герб Сальвадору зразка 1865 р., рік карбування та пробу срібла або золота, з якого вони виготовлялися, а реверси – позначення номіналу й такі зображення:
Усі зображення обрамлялися пояснювальними написами: на аверсі – REPUBLICA DEL SALVADOR, на реверсі – AMERICA CENTRAL.
Ще в 1892 р. урядом Сальвадору було вирішено замінити песо новою валютою й одночасно вилучити всі іноземні та старовинні монети, зокрема гроші федерації Сполучених провінцій Центральної Америки, що давно розпалася. Проте фактично це сталося лише в 1919 році. Новою грошовою одиницею держави став колон, який отримав свою назву на честь Колумба. Спочатку його монетний ряд, заснований ще в 1915 р., був представлений усього лише двома різновидами номіналами в 1 і 5 сентаво, потім він поступово почав поповнюватися:
За своїм оформленням усі вони належали до портретного типу грошових знаків. Реверси містили обрамлене вінком позначення номінальної вартості, а аверси – профілі Христофора Колумба, Франсіско Морасана та національного героя країни, лідера руху за незалежність, правителя провінції Сан-Сальвадор в 1821-1823 рр. Хосе Матіаса Дельгадо (1767-1833).
Матеріалами для карбування були за чергою:
Більшість грошових знаків карбували в Сан-Сальвадорі, деякі різновиди – у Вердолі (Німеччина), Мехіко, Лондоні, Ллантризанті (Великобританія), Філадельфії (США) і Гватемалі. Над оформленням низки монет працював американський скульптор, дев'ятий головний гравер Монетного двору США Гілрой Робертс (1905-1992).
У 1969 р. вибухнула сальвадоро-гондураська війна, відома завдяки своєму приводу, яким став програш збірної Гондурасу сальвадорцям, як «Футбольна». Незважаючи на настільки потішну назву та свою швидкоплинність (конфлікт тривав усього шість днів), вона так підірвала економіку Сальвадору, яка до цього успішно розвивалася, що країна не змогла оговтатися від її наслідків. Однак це було ще пів біди. У 1979 р. у Сальвадорі почалася громадянська війна, яка, затягнувшись на тринадцять років, фактично загнала державу у глибоку боргову яму та повністю зруйнувала економіку. Після її закінчення уряду попри всі заходи так і не вдалося поліпшити стан справ. Внаслідок цього країна виявилася нездатною підтримувати курс національної валюти, і у 2001 р. було вирішено відмовитися від колона та ввести замість нього долар США.
Доларизація економіки привела до того, що до 2004 року всі монети й банкноти колона були вилучені з повсякденного обігу.
З урахуванням всіх соціальних потрясінь, яких зазнав Сальвадор, справжнім дивом є той факт, що у його нумізматиці знайшлося місце й кільком пам'ятним грошовим знакам, присвяченим:
Низка нумізматичних каталогів згадує про біметалевий грошовий знак номіналом у 5 колонів, який теж присвячений 500-річчю відкриття Америки, але при цьому датований 1997 роком. В одних джерелах говориться, що він так і не надходив в обіг, в інших є відомості про те, що існує чимало його копій, вартість яких набагато нижче оригіналу.
Крім недорогоцінного біметалу, матеріалами для карбування пам'ятних сальвадорських грошових знаків були срібло 900-ї та 999-ї проб і золото 900-ї проби.
Сьогодні у світі існує кілька держав, які з різних причин повністю відмовилися від національної валюти. Однією з них є Сальвадор. Неважко уявити собі, який попит мають у колекціонерів його повсякденні та пам'ятні монети. Наш інтернет-магазин, що займається продажем в Україні нумізматичних раритетів різних країн світу, завжди готовий допомогти з їх купівлею всім, кого вони можуть зацікавити. Якщо при відвідуванні сайту ви не знайшли будь-якого грошового знаку, який хотіли б купити, наші фахівці, що знаходяться в Києві, завжди готові проконсультувати вас з питань, що стосуються його наявності, ціни й доставки.