Острів Тайвань та розташовану на ньому Китайську Республіку можна назвати справжнім головним болем, причому не лише грізною КНР, а й усього світу. Справді, як ставитись до частково визнаної держави з репутацією одного з економічних «азіатських тигрів», яку буквально не пускають до складу ООН, хоча колись вона стала одним із засновників цієї організації? Як ставитися до країни, яка при площі трохи менш як 36 тисяч квадратних кілометрів не тільки претендує на весь (!) Китай, а й називає Китаєм тільки себе, а розташованого поруч з ним великого і могутнього «тезку» — лише «материком» ? Як сприймати на міжнародному рівні державну освіту, що спричинило ухвалення в США спеціального закону про відносини з ним і появу в американській політиці терміну «стратегічна неоднозначність»?
Звичайно, КНР у боргу не залишається і розглядає непокірний острів у кращому разі як «Тайванський регіон», який дуже багато чого хоче. Історія їхніх взаємин — це тема для цілого ряду літературних та кінематографічних творів у жанрі політичного трилера, і можливо, колись вони й з'являться. Однак такі «гойдалки» зовсім не заважають щільній економічній співпраці Тайваню з материком та іншими країнами, завдяки чому його монети досить добре відомі у всьому світі. Але перш ніж говорити про них, напевно, має сенс сказати кілька слів про те, звідки узялася Китайська Республіка на Тайвані, тому що без цього важко зрозуміти деякі особливості оформлення її грошових знаків.
Перші згадки про Тайван під назвою Ічжоу («Острів варварів») можна зустріти ще в древніх китайських хроніках I-III століть. У XII ст. острів став частиною китайської провінції Фуцзянь, а ще через два століття тут з'явився перший орган місцевої влади. У 1550 році його відкрили для Європи португальці, які дали йому назву Формоза («прекрасний острів»), через нетривалий час ним зацікавилися японці, а потім голландці та іспанці. Тайвань став ареною завзятої боротьби, у якій перемогла Голландія. До цього часу відноситься поява тут перших монет у традиційному розумінні цього слова, оскільки грошові знаки, що використовувалися раніше, були тими ж, що і в древньому Китаї.
У 1661 р. на острові з'явилися біженці з материка, які не визнали влади маньчжурської династії Цин. Вони зуміли витіснити з Тайваню європейців та створили першу самостійну тайванську державу Дуннін, яка проіснувала у протистоянні з маньчжурами двадцять два роки. Після його падіння острів знову був включений до складу провінції Фуцзянь, 1886 р. сам став окремою провінцією, проте вже 1895 р. після невдалої японо-китайської війни його поступилися Японії. До цього часу належить друга спроба створення на Тайвані незалежної держави під китайською владою, яка б продовжувала опиратися японським окупантам, але вона була швидко придушена.
У 1945 р. за підсумками Другої світової війни Тайвань повернули Китаю. Наступного, 1946 р., на материку спалахнула громадянська війна, що закінчилася 1949 р. проголошенням КНР, і на острів перебрався гоміньданівський уряд на чолі зі своїм лідером і колишнім президентом Чаном Кайші (1886–1975). З собою вони забрали багато, у тому числі назву держави та континентального Китаю в цілому, а також позначення своєї грошової одиниці, яка була запроваджена у тому ж 1949 році. У банківських та юридичних документах її називають «новим тайванським доларом», щоб уникнути плутанини з однойменною валютою, що існувала в Китайській Республіці в 1946–1949 роках, проте на листі та у повсякденному спілкуванні її майже завжди називають… правильно — юанем.
Хронологічно історію тайванських монет можна поділити на дві частини: до і після 1981 року. Перша група спочатку була представлена такими різновидами:
У 1970 р. цей монетний ряд поповнився грошовим знаком номіналом 5 юанів із зображенням Чана Кайші, який став у 1950 р. президентом знову проголошеної Китайської Республіки.
Їхнє оформлення виглядало наступним чином. Примірники тиражів 50-х років містили на аверсі зображення одного з найбільш шанованих у Китаї державних діячів, засновника партії Гоміньдан та першого тимчасового президента Китайської Республіки Сунь Ятсена (1866–1925), а на реверсі – карту Тайваню. Датування в пояснювальних легендах велося від заснування республіки 1911 року.
Починаючи з 60-х років, на аверсі монет з'явилися малюнки орхідеї, причому на кожному різновиді можна було бачити унікальну квітку. Так, на 1 цзяо розміщувалося зображення тайванського ендеміка, рослини Бао Дао Шао Лан роду Черевик сімейства Орхідних, а на 5 цзао - орхідеї леліокаттлеї. Різновид номіналом в 1 долар містив на лицьовій стороні не лише позначення номінальної вартості, а й символ «інь-ян», що її обрамляє, в квітковому вигляді, де «інь» позначалося квітучою гілкою сливи, а «ян» — орхідеєю. На реверсі грошей знаходилося стилізоване зображення одного з державних символів Тайваню — квітки сливи мей, чиє цвітіння в Китаї знаменує наступ Нового року.
За винятком однодоларового різновиду, позначення гідності тайванських монет 60-х років знаходилося на реверсі. Матеріалом для їх карбування по черзі служили латунь, алюміній, алюмінієва бронза і нікелева латунь, і лише тираж грошової знаки номіналом у 5 цзяо 1949 р. був викарбуваний зі срібла 720-ї проби.
У 1981 р. усі цзяо були виведені з обігу, і монетний ряд Тайваню набув такого вигляду:
Колишній орнамент у вигляді квітки сливи мей, що розпустилася, зберігся лише на напівдоларовій монеті. На інших різновидах використовувався портретний тип оформлення з Чаном Кайші, причому залежно від номіналів, він зображувався у профіль та дві третини. Реверс одно- та п'ятидоларових монет містив геометричний орнамент, а зворотний бік десятидоларових грошових знаків — дві квітучі гілки сливи. Лише у 2011 році змінилося оформлення десятидоларової монети. На аверсі з'явився портрет Сунь Ятсена, а на реверсі — позначення номінальної вартості та дві рифлені поверхні, на яких за зміни кута зору можна побачити:
У 1992 р. монетний ряд тайванської грошової одиниці був доповнений різновидом у 50 доларів, який на сьогоднішній день двічі змінив своє основне оформлення:
Нарешті, 2001 р. монетний ряд поповнився ще одним різновидом номіналом 20 доларів. На її аверсі зображені вождь племені атаял, один із лідерів звільнення Тайваню від японської окупації Мона Рудао (1880–1930) та монумент на його честь, а на реверсі — три каное племені ями.
Матеріалами для «вжитку» після 1981 року служать алюмінієва бронза, мідно-нікелевий сплав, нікелева латунь і недорогоцінний біметал. Примітною особливістю всіх нових грошових знаків, викарбуваних у XXI столітті, є позначення їхньої гідності шрифтом Брайля для людей з ослабленим зором.
Ось такі вони, сьогоднішні тайванські «вжитки».
На жаль, пам'ятна нумізматика Тайваню негаразд розвинена, як у материковому Китаї. Нумізматичні каталоги кажуть, що станом на сьогоднішній день випущено лише трохи більше двадцяти колекційних грошових знаків, присвячених переважно:
До останньої теми Тайвань звертається навіть частіше, ніж до вшанування своїх лідерів. Так, у 2017 р. було анонсовано випуск третьої серії, присвяченої китайському календарю, причому її монети, як і в минулі рази, містять ексклюзивні зображення. Випускаються вони як поодинці, так і у складі наборів із двох екземплярів, кожен з яких має власне оформлення.
Матеріалом для пам'ятних грошових знаків є мідно-нікелевий сплав, срібло різних проб (останнім часом 999-й) і зрідка золото 9999-й.
Деякі тайванські «вжитки» вже є раритетами, і те саме можна сказати і про пам'ятні різновиди. А чим рідше той чи інший грошовий знак, тим більше бажано його придбання. Наш інтернет-магазин, який займається продажем предметів колекціонування за найдоступнішими в Україні цінами, завжди готовий допомогти всім, хто хоче купити для своєї колекції монети Тайваню різних років випуску. Ми постійно оновлюємо свій асортимент новими надходженнями, але можливо, що не встигаємо все викласти. Тому якщо вам не вдалося знайти якийсь грошовий знак, наш менеджер, який знаходиться у Києві, завжди готовий уточнити інформацію про його наявність, а також умови викупу та доставки. Зв'язатися з ним можна будь-яким зручним для себе способом із зазначених на сайті.