На території сучасної Туреччини знаходилася Стародавня Лідія. Саме тут у VII столітті до н. е. були викарбувані перші монети Старого Світу. У п'ятому столітті до зв. е. за царя Крезе на лицьовій стороні грошей можна було побачити графічні зображення у вигляді лева або бика, а також тавра прямокутної форми - на зворотній. Після завоювання Лідії персами при Дарії I випускалася крихітна монетка номіналом чверть сикла.
З точки зору міжнародної політики, сучасна держава є європейською країною, проте її географічне положення (Західна Азія) та стилістика монет Туреччини більше тяжіють до азіатського походження.
Під час існування Османської імперії територія держави була величезною: вона тяглася від Дунаю до Перської затоки, а також від Каспію до Берберського узбережжя півночі Африки. Під контролем османів знаходилися торгові шляхи, що з'єднують Європу та Азію, вони панували в Середземномор'ї доти, поки міць держави була підірвана програшем у морській битві в Патраській затоці, де зустрілися османи та флот Священної ліги (1571 р.) у сімнадцятому столітті від турків впав Відень, але з 1700 року сили Туреччини поступово почали вичерпуватися. Велика імперія османів зникла з карти світу 1922 року. Утворена пізніше Турецька республіка обмежилася невеликою частиною Малої Азії та Східною Фракією — останнім турецьким оплотом у європейській частині континенту, втративши левову частку своїх територій.
У IV столітті до зв. е. після правління кількох слабких царів Перська імперія занепала. До вторгнення до Малої Азії готувався спочатку Філіп Македонський, та був його син, Олександр Великий, розгромив персів і підпорядкував собі імперію, розпочавши період грецьких колонізацій і правління. Після смерті Олександра його полководці поділили цю нову імперію між собою і карбували монети з його портретами, такі як, наприклад, тетрадрахми Мітрідата зі Смирни.
Під час римського правління (з 63 р. до н. е.) тривало карбування місцевих монет, на яких пізніше з'явилося ім'я імператора, наприклад, на бронзовій монеті початку 3 століття із зображенням Олександра.
Цікаво. Факт існування, торговельні зв'язки та шляхи, історію монетного карбування Туреччини загалом можна простежити, досліджуючи скарби, у тому числі знайдені на території України. Тут було щонайменше десяток скарбів, що стосуються давніх турецьких монет. Однією з найбільших та найвагоміших для науки є знахідка у селі Орлівка Одеської області (1967 рік). Монети знаходились у глиняному горщику, їх налічувалося 71 шт. Вік знайденого скарбу становить приблизно п'яте століття до зв. е.
Мала Азія була частиною Візантійської імперії і використовувала її монети, але з X століття вона неодноразово зазнавала навал монголів і туркменів, які заснували власні династії. Сельджуки Рума (римської землі), столицею яких було візантійське місто Нікея, Караманіди, Ільханіди та інші карбували монети, що наслідували візантійські зразки, але з легендами арабською, а іноді і грецькою.
В 1453 турки завоювали Константинополь і ліквідували Візантійську імперію - оплот християнства на Сході. У наступні століття імперія значно розросла - від Кавказу до Північної Африки, але до 1914 турецькі домініони в Європі скоротилися до околиць Стамбула (колишнього Константинополя), а союз з Німеччиною та Австрією в Першій світовій війні прискорив кінець імперії.
Монети Османської імперії карбувалися з міді, срібла та золота. Номіналів налічується напрочуд багато. Вони були кратними і пара - 3 акче або аспра становили 1 пара, а 240 пара дорівнювали алтуну. У XVII столітті Сулейман II випустив куруші, або піастри, спочатку великі срібні монети, що дорівнює 40 парам.
До XVIII століття для монет в 1 пара і вище використовувалося срібло низькопробне, але в період між 1808 і 1840 р. р. розмір і вміст дорогоцінного металу постійно зменшувалися, у міру того як деградувала економіка.
Золоте карбування Туреччини було набагато складніше — одночасно випускалися різноманітні монети, що відрізнялися вагою та чистотою дорогоцінного металу, кожна мала свою назву. Грошову систему в 1844 реформував Абдул-Меджид, ввівши золоту ліру (фунт), рівну 100 срібним піастрам або курушам. Дрібні монети, номіналом та від 5 пар і вище, карбувалися з бронзи. На великих бронзових піастрах стояло число 40 арабськими цифрами, вказуючи на вартість монети на пару.
У цій серії тугра (персональний знак правителя, що містить ім'я та титул) султана з'являлася на аверсі, на простому або складному тлі, а на зворотному боці ставилося ім'я правителя з роком правління нагорі та датою, згідно з мусульманським календарем. Чеканились монети із золота двох типів, для торгівлі та переважно для ювелірних виробів. Останні частіше були тоншими і мали отвір для підвішування.
Грецьке вторгнення в Малу Азію в 1921 послужило стартом національному руху турків, який очолив Мустафа Кемаль. Він у 1923 році скидає султанат та змінює форму правління держави на республіку. Піастр, прирівняний до 100 пар, стає основною грошовою одиницею країни. На ньому вперше не зображувалась тугра (знак правителя), а з'являються такі деталі:
Всі монетні написи карбувалися виключно арабською до 1934-1935 р. р. Саме тоді ліра, прирівняна до 100 куруш, мала написи на латиниці і дату за східним календарем. На перших емісіях дрібних номіналів зірка містилася над півмісяцем, але з 1949 року емблему змінили, і зірка поміщалася ліворуч. На срібних монетах зображувалися профіль Кемаля Ататюрка та номінальна ціна у вінку. Золоті грошові знаки знову з'явилися у 1943 році, з портретом Кемаля на аверсі та складною арабською легендою на реверсі.
У вісімдесяті роки минулого століття Туреччина пережила сильну інфляцію, за цей час турецькі монети дуже знецінилися. Наприклад, велика монета номіналом 50 лір зі срібла поступово стала невеликою монеткою з алюмінієво-бронзового сплаву. У 1990-х роках недовго проіснували монети з недорогих металів номіналом 500, 1000, 1500, 2500 і 5000 лір. Згодом з'являються монети Туреччини номіналом бінлір (тисяча лір). Наприкінці XX століття 100 000 лір були невеликою монетою з алюмінію, незважаючи на такий великий номінал. Тоді ж з'являються пам'ятні золоті та срібні монети, найбільшою з яких була 6000000 лір, присвячена 700 ювілею імперії Османа (1999 рік)
Величезний період карбування монет Туреччини (з сьомого століття до н.е. до сьогодення) подарував нумізматичній спільноті один із найчисельніших каталогів. Які тільки монети не входять до нього: золоті та срібні екземпляри різних правителів, бронзові, мідні, цинкові, мідно-нікелеві, біметалічні. Всі вони відрізняються типовим «східним» оформленням (використанням арабських написів, тугри, арабески та ін. декоративних елементів), проте останнім часом все більше тяжіють до західного карбування.
Як би там не було, а монети Туреччини – унікальна культурна спадщина не лише Азії, а й Європи. Придбати їх можна в інтернет-магазині «Монітекс». Для зручності на сайті створено 2 підкатегорії, куди об'єднані монети з дорогоцінних та недорогоцінних металів. Кожен виставлений тут екземпляр перевірено на справжність найкращими фахівцями Києва. Це дозволяє замовити доставку товару до будь-якої точки України, не хвилюючись про оригінальність. Ми допоможемо підібрати такі збори турецьких монет, від яких не залишиться байдужим жоден любитель нумізматики. Звертайтесь!