Про те, що Бельгія колись володіла колоніями, площа яких у 77 разів перевищувала її територію, сьогодні знають, мабуть, лише нумізмати та любителі літератури, згадуючи про знамениту повість Джозефа Конрада «Серце темряви». Майже всі заморські володіння цієї країни обмежувалися територією басейну річки Конго, розташованого майже в самому серці Африки. Порівняно з колоніями інших провідних європейських держав це був мізер, однак у його надрах містилися такі багатства, що Бельгії могла б позаздрити та сама Великобританія чи Франція. Досить сказати, що саме тут – а точніше, у провінції Катанга – було видобуто уран для атомних бомб, скинутих на Хіросіму та Нагасакі. Монети колоній і залежних територій Бельгії, які вперше з'явилися в 1887 році, займають особливе місце в колоніальній нумізматиці світу, оскільки в прямому розумінні слова були здобуті кров'ю місцевих жителів.
Майже всі колоніальні грошові знаки Бельгії можна розділити на дві великі категорії: монети Вільної держави Конго і гроші Бельгійського Конго. Перше утворення було особистим володінням короля Леопольда II, чиї методи правління сьогодні характеризуються як геноцид по відношенню до місцевого населення. Басейн річки Конго став королівською власністю у 1884 р., а вже через три роки тут з'явилися перші звичайні грошові знаки.
Спочатку їх монетний ряд був представлений вісьмома різновидами: 1, 2, 5, 10, 50 сантимів та 1, 2 і 5 франків. У 1888 р. припинився випуск одного і двох сантимів, а в 1906 р. на недовгий час наявні різновиди були доповнені 20-сантимовим номіналом. За манерою оформлення їх можна розділити на два типи, автором яких був бельгійський медальєр та скульптор, перший гравер Брюссельського монетного двору Леопольд Вінер (1823 – 1891).
Перший тип використовувався для грошових знаків від 1 до 20 сантимів. Виглядав він таким чином: у середині монетного гуртка знаходився отвір, навколо якого на аверсі розташовувалися п'ять увінчаних коронами буквосполучень LL з літерами, спрямованими в різні боки. Вони обрамлялися точковим колом, а між ним та бортиком розташовувався напис-титулування LEOP. II R.D.BELGES SOUV. DE L'ETAT INDEP. DU CONGO. Існують також монети з повнішим варіантом легенди. На реверсі отвір було вписано в середину п'ятикутної зірки, яка також вписувалася в зірку, зображену штрихуванням. У верхній частині поля розташовувалося позначення гідності грошової знаки в цифрі, у нижній частині – рік його випуску та ініціали медальєра з обох боків дати, по боках – по три зірочки.
Другий тип використовувався на цілих старших номіналах від 50 сантимів до 5 франків. На аверсі розташовувався портрет правлячого короля у обрамленні написи-титулування, але в реверсі – герб Бельгії. У нижній частині були дві різноспрямовані гілки, розміщені так, що обрамляли собою герб, і рік карбування, а у верхній частині – позначення гідності. На п'ятифранковому різновиді гілок не було.
Матеріалом для колоніальних грошових знаків служили:
У 1908 р. незадовго до смерті Леопольд II продав свої володіння Бельгії. Тоді ж вони були перейменовані на Бельгійське Конго, а з 1909 року відновилося карбування колоніальних грошових знаків. Спочатку вони були лише три номіналу – 5, 10 і 20 сантимів, які у 1910 року було доповнено одно- і двухсантимовыми різновидами. Тип їх оформлення зберігся таким самим, яким був при Леопольді II, тільки на аверсі замість римських цифр II з'явилася увінчана короною буква А (на п'яти сантимах 1909 р. можна бачити вже знайоме поєднання LL), а напис придбав такий зміст: BELGISCH-CONGO/ CONGO BELGE. А дизайн реверсу залишився незмінним.
У 1911 році припинився випуск двадцятисантимових грошових знаків, у 1919 р. – одно- і двосантимових, проте в 1920 р. до двох номіналів, що залишилися, додався однофранковий різновид, а в 1921 р. – п'ятдесятисантимовий. Нові монети випускалися у двох варіантах, французькому та нідерландському, мали одні й ті самі малюнки у вигляді профільного портрета правлячого короля на аверсі та зображення пальми на реверсі, проте відрізнялися написами. У французькому варіанті легенда на аверсі гласила ALBERT ROI DES BELGES, на реверсі – CONGO BELGE, а нідерландському – ALBERT KONING DER BELGEN і BELGISCH CONGO, відповідно. Автором обох варіантів був бельгійський скульптор та медальєр Жюль Лаге (1862 – 1931).
Надалі монетний ряд грошових знаків Бельгійського Конго змінювався ще кілька разів:
Матеріалом для монет були:
Останній випуск грошових знаків Бельгійського Конго у вигляді монети номіналом в 1 франк тиражем 15 млн екземплярів відбувся 1949 року. Надалі для цієї колонії грошей не випускали. 1960 року Конго оголосило про свою незалежність, і в його історії почалася нова сторінка.
На тлі грошових знаків Бельгійського Конго трохи губляться монети Руанда-Урунді. Ця територія, яка раніше належала Німецькій імперії, в 1916 р. була окупована бельгійськими військами. У 1922 р. Ліга Націй видала Бельгії мандат на керування нею, а з 1946 р. ці землі стали підопічною територією ООН. Бельгія зберегла формальне право володіння ними з умовою підготувати Руанда-Урунді до незалежності. Одним із заходів у рамках такої підготовки стало карбування грошових знаків.
Монетний ряд Руанда-Урунді був представлений лише трьома різновидами:
Їхнє оформлення було єдиним за винятком п'ятифранкового різновиду 1952 року. Аверс містив малий герб Бельгії, розташовану по обидва боки дату випуску та два написи: у верхній частині поля – BELGISCH CONGO BELGE, у нижній – RUANDA-URUNDI. На реверсі знаходилися зображення пальми, номінал у цифровому виразі та назва банку-емітента французькою мовою. Матеріалом для карбування послужив алюміній. П'ятифранкові монети тиражу 1952 року, що виготовлялися з латуні, містили на своїх лицьових сторонах п'ятикутну зірку з вписаним у її центр номіналом і написи BELGISCH CONGO, CONGO BELGE і RUANDA-URUNDI, а на реверсі – пальму, позначення до .
У 1960 році змінився дизайн однофранкової монети, що на той час залишилася єдиним грошовим знаком мандатної території. Відтепер на її аверсі знаходилися: у верхній частині поля – зображення лева (дизайн 5 франків 1936–1937 років) та розділена крапками абревіатура BERB, а у нижній частині – дата карбування. На реверсі ж можна бачити номінал у цифровому виразі і напис RWANDA BURUNDI, що обрамляє його зверху і знизу. Матеріалом для випуску такого різновиду послужила латунь. До оголошення в 1962 році незалежності території та освіти в її межах двох держав Руанди та Бурунді було випущено два тиражі таких грошових знаків: у 1960 р. – 2 мільйони примірників, у 1961 – 16 мільйонів. Однак існує ще один тираж цього різновиду з таким же дизайном, датований 1964 і налічує 3 млн екземплярів. Випущений у рамках Валютного Союзу Руанди та Бурунді, він став останнім в історії монет колоній та залежних територій Бельгії.
Спроби Бельгії стати великою колоніальною державою не обмежуються лише володінням басейном річки Конго. Вона намагалася закріпитися в Північному Борнео, на Філіппінах, у Новій Гвінеї, Фіджі і навіть на Криті, поряд з іншими державами володіла концесією в китайському Тяньцзіні, окупувала кілька областей південного Судану і претендувала на Убанги-Бому - південно-східну частину французької колонії. Убанги-Кулі, майбутню Центральноафриканську Республіку. Однак світу запам'яталося насамперед Бельгійське Конго, чиї багатства послужили одним з основних джерел добробуту та швидкого розвитку самої Бельгії, та його монети, які будь-який нумізмат, який цікавиться колоніальною тематикою, може сьогодні купити в нашому інтернет-магазині за найдоступнішими в Україні цінами.
Асортименти нашого сайту постійно поповнюється. Якщо наш відвідувач не знайде те, що йому необхідно, він завжди може зв'язатися з нашим менеджером, який знаходиться у Києві, та уточнити інформацію про наявність тієї чи іншої монети. Цілком можливо, що ми просто не встигли викласти усі наші нові надходження.