З усіх колишніх югославських республік Чорногорія є єдиною державою, яка не має власної валюти. При цьому вона ще у XVIII столітті першою з балканських країн досягла фактичної незалежності від Османської імперії, формально перебуваючи під її протекторатом.
В історії цієї невеликої держави, відомої не тільки природною красою, а й воістину легендарною, оспіваною у віршах гордістю та безстрашністю жителів, завжди складалося так, що вона користувалася грошовими знаками інших країн – венеціанськими, турецькими, австрійськими, австро-угорськими. У 1851 р. князь Чорногорії Петро II Петрович Негош (1813 – 1851) передбачав запровадити як національної грошової одиниці чорногорський перун, проте його смерть від туберкульозу в тридцятивосьмирічному віці завадила здійсненню цих планів. Як ця валюта могла б виглядати, можна судити з її сучасних реконструкцій.
Втім, власні гроші в Чорногорії все ж таки існували, щоправда, лише протягом дванадцяти років. Зараз ці монети вважаються одними з найрідкісніших у міжнародній нумізматиці. Вони є предметами підвищеного попиту колекціонерів у багатьох країнах світу, включаючи Україну.
Перші монети Чорногорії номіналами в 1, 2, 10 і 20 пар були випущені в 1906 р. Їхнє карбування здійснювалося у Відні, матеріалами служили бронза та нікель. Через три роки (1909 р.) у країні була офіційно введена власна грошова одиниця – чорногорський перпер, рівний ста парам. Його монетний ряд налічував дев'ять різновидів. Крім згаданих, пара включала грошові знаки номіналами в 1, 2, 5, 10 і 20 перперів, матеріалами для яких служили срібло 835 і 900 проб, золото 900 проби. У деяких джерелах можна також знайти згадку про золоту монету номіналом 100 перперів 1910 р., яка була викарбувана обмеженим тиражем. Однак невідомо, чи встигла вона потрапити до повсякденного звернення.
Їхнє оформлення виглядало наступним чином. Аверси пар містили герб князівства, а реверси – позначення номінальної вартості, рік карбування та напівкруглий напис із назвою держави у верхній частині монетного гуртка. На лицьовій стороні перперів був портрет останнього князя Чорногорії Миколи I (1841 – 1921) в обрамленні легенди з його титулуванням. На звороті були такі елементи:
У 1910 р. князівство Чорногорія було проголошено королівством, що призвело до оновлення написів на грошових знаках, що містили титул Миколи I та назву держави. Автором цього оформлення став австрійський медальєр Стефан Шварц.
Крім «вжитків», у тому ж 1910 р. тиражами в 35 003 і 30 003 примірники були викарбувані два пам'ятні різновиди номіналами в 10 і 20 перперів, присвячені 50-річчю вступу на престол Миколи I і пов'язаному з цим королем. Дизайн також належав Стефану Шварцю. Матеріалом стало золото 900 проби.
Власна грошова одиниця проіснувала у Чорногорії не дуже довго. 1 грудня 1918 р. після повалення чорногорської династії та утворення Королівства сербів, хорватів та словенців, яке стало прообразом майбутньої Югославії, вона була замінена на крону, а пізніше – на югославський динар. Через багато років, вже наприкінці 90-х років, після розпаду Югославії та утворення на її території шести незалежних держав у Чорногорії знову заговорили про повернення перпера як власної грошової одиниці. Однак цей проект так і не було реалізовано. На згадку про нього залишилися лише рестрайки номіналами в 2 і 5 перперів 1989 р., що повторювали собою колекційні грошові знаки 1910 р., присвячені ювілею правління Миколи I. Від оригіналів вони відрізнялися роком випуску, оновленими знаками монетного двору та використаним матеріалом. Це було срібло 925 проби.
У 2000 р. Чорногорія почала використовувати у повсякденному обігу німецьку марку, а з січня 2002 р. її офіційною валютою став євро. Так продовжилася багатовікова історія існування біля даної держави чужих грошових одиниць. При цьому Чорногорія не є членом єврозони, отже, не має права емітувати євро. Вона змушена задовольнятися тією монетною та паперовою масою, яка надходить з-за кордону, у тому числі й від туристів.
Деякі каталоги згадують про існування монети Чорногорії номіналом у 10 пари 1920 року випуску, викарбуваної з цинку. Її зворотний бік значно відрізняється від оформлення, який мали чорногорські пари 1906 – 1914 гг. Наприклад, на ній відсутній напис з назвою держави, а найменування грошової одиниці вжито двічі, тому її справжність викликає сумніви. Можливо, в даному випадку йдеться про маловідомій монеті Миколи I, викарбуваній ним уже у вигнанні. Як відомо, він до своєї смерті в 1921 р. претендував на чорногорський престол, не бажаючи змиритися з входженням свого королівства до складу майбутньої Югославії. Але навіть якщо це і підробка, сам факт її існування та згадки про неї говорить багато про що, наприклад, про те, наскільки популярними в нумізматичному світі є раритети, подібні до монет Чорногорії.
Звичайно, рідкісний нумізмат відмовиться від можливості купити для своїх зборів такі знаки. Наш інтернет-магазин, який займається продажем різних предметів колекціонування, завжди готовий допомогти всім, кого зацікавили чорногорські монети, придбати їх за найдоступнішими в Україні цінами. Ми постійно поповнюємо асортименти. Якщо грошовий знак вам не вдалося знайти, зверніться до менеджера. Він знаходиться в Києві і уточнить інформацію про наявність, умови викупу та доставку. Цілком можливо, що екземпляр, який вас зацікавив, ми не встигли викласти в числі надходжень, тому особисте спілкування з представником інтернет-магазину – це завжди інформативно і продуктивно. Зв'язатися з менеджером можна будь-яким зручним для себе способом із зазначених на сайті.