В історії створення та становлення фінської національної валюти вирішальна роль належить Російській імперії. Саме завдяки указу Олександра II в 1860 р. у Фінляндії, яка на той час більш ніж півстоліття перебувала у складі Росії як автономне князівство, була введена власна валюта – фінська марка, що дорівнює ста пенні. Приводом для її появи послужило прохання Фінляндського Сенату, який вказував, що російський срібний рубль, що ходив у Фінляндії, є занадто великою грошовою одиницю. Початкова вартість однієї марки становила ¼ російського срібного рубля, однак у 1865 р. її прив'язали до міжнародного стандарту.
У тому ж 1860 р. в Гельсінкі (Гельсінгфорс) почалося будівництво власного монетного двору. Вже в 1864 р. там були викарбувані перші монети Фінляндії із золота та срібла. У Російській імперії вони розглядалися як регіональні грошові знаки, а для самих фінів стали одним із наріжних каменів майбутньої незалежної держави.
Початковий монетний ряд нової грошової одиниці налічував сім різновидів, чотири з яких – 25 та 50 пенні, 1 та 2 марки – карбувалися зі срібла 750 та 868 проб. Для решти використовувалася мідь. У 1878 р. із заміною срібного стандарту золотим цей набір поповнився двома різновидами номіналами в 10 та 20 марок, для яких задіяно золото 900 проби. Задля них до статуту Гельсингфорського монетного двору було внесено значні зміни, які детально розписували технологію карбування. У цей же час усі мідні пенні та срібні марки були визнані розміном щодо нових номіналів.
Проте карбування десяти- і двадцятимарочних грошових знаків здійснювалося нерегулярно, як, втім, і срібних одно- і двомарочників. До 1917 р. було випущено лише сім тиражів золотих монет Фінляндії номіналом 10 марок і десять номіналом 20 марок, тоді як дрібніші срібні пенні виходили набагато частіше. Так, наприклад, з 1864 по 1917 р. було випущено:
Окремо варто згадати про срібні різновиди перевагами в 1 і 2 марки, датованих 1870 і 1867 відповідно, які є пробниками. Завдяки своїй рідкості вони відносяться до найдорожчих російсько-фінських грошових знаків.
Цікавий факт. Рідкісне карбування золотих і срібних монет Фінляндії великого номіналу деякі сучасні історики пояснюють реакцією Російської імперії на зростання та зміцнення національної самосвідомості у фінів. Вони розглядають це як одне з підтверджень того, що наприкінці XIX століття Росія намагалася ліквідувати створену їй фінську валютну систему.
Оформлення всіх пенні та марок, встановлене спеціальною постановою, виглядало так. Їхні лицьові сторони містили герб Російської імперії з розміщеним на грудях орла гербом Князівства Фінляндського, який оздоблювався стрічкою ордена Андрія Первозванного, та знак мінцмейстера. На марках у нижній частині монетного гуртка додатково розміщувалися два напівкруглі написи FINLAND та SUOMI. На реверсах усіх монет вказували позначення номінальної вартості та рік карбування, обрамлені на пенні вінком, а на марках – декоративним обідком. Легенда, що знаходилася на золотих марках, містила позначення маси золота і міді в одному екземплярі, причому остання не повинна була перевищувати 1/10 частину від загальної ваги, а на срібних позначала кількість екземплярів, викарбуваних з одного фунта срібла. Обидві сторони всіх монет оздоблювалися «перловою» облямівкою.
Загальне оформлення золотих і срібних фінських «вжитків» залишалося незмінним до виходу Фінляндії зі складу Російської імперії. Лише на екземплярах 1917 р. над орлом була відсутня корона, змінювалися окремі елементи, наприклад, ініціали мінцмейстерів та кількість розеток на гербовому щиті. Однак проголошення Фінляндської республіки і наступна низка воєн поклали кінець карбування фінських грошових знаків із золота і срібла. Наявні екземпляри, відомі як монети Російської Фінляндії, проіснували до кінця 1918 р., після чого поступово вийшли з повсякденного обороту.
Наступний та останній випуск золотих монет Фінляндії відбувся у 1926 р., коли тиражами по 50 тис. примірників були викарбувані два різновиди номіналами у 100 та 200 марок. Їх оформлення переважно відтворювало собою дореволюційні фінські грошові знаки. Воно включало герб Фінляндії без щита, рік карбування, двомовні написи FINLAND і SUOMI на аверсі і позначення номінальної вартості в обрамленні двох соснових гілок на реверсі. Автором оформлення став гірський інженер та мінцмейстер Гельсінського монетного двору Ісаак Густав Сундель (1878 – 1964).
Карбування цих різновидів відновилася в 1956 р., проте здійснювалася недовго: стомарники випускалися до 1960 р., двісті марочники - до 1959 р. Матеріалом для них цього разу служило срібло 500 проби. Аверс містив герб Фінляндії у повному варіанті, рік карбування та напис SUOMEN TASAVALTA, а реверс – позначення гідності грошової знаки в обрамленні сосонок. Автором оформлення став директор монетного двору Пеїппо Уолеві Хеле (1912 – 1971).
Останньою срібною фінською повсякденною монетою став різновид номіналом в 1 марку 1964 – 1968 рр. Для неї використовувалася 350 проба срібла, тому цей грошзнак можна також назвати останнім зразком білона у світі.
Фінська пам'ятна нумізматика щодо молода. Першим її зразком став грошовий знак номіналом 500 марок 1951 року випуску. Приводом для його карбування стали XV літні Олімпійські ігри, які мали проводитися у Фінляндії в 1952 р. Матеріалом послужило срібло 500 проби. Після того як цей різновид був продубльований в 1952 р., про національну пам'ятну нумізматику ніби забули.
Наступне звернення до неї відбулося 1960 р., коли було випущено срібну монету номіналом 1 тис. марок, присвячену сторіччю заснування фінської національної грошової одиниці. Примітним фактом стало зображення на ній філософа, письменника та державного діяча Юхана Снельмана (1806 – 1881), котрий відіграв ключову роль у здобутті Фінляндією власної валюти. Ще через сім років, 1967 р., була викарбувана монета номіналом у 10 марок, присвячена 50-річчю незалежності Фінляндії. З того часу ця категорія почала регулярно поповнюватися.
Загалом до 2002 р., коли Фінляндія перейшла на євро, було випущено понад півсотні пам'ятних різновидів у марках, екю та євро, присвячених переважно:
Матеріалом їм спочатку служило срібло 500 проби, потім – 830, 900 і 925 проб. Золото використовувалося лише один раз – у 2001 р. під час карбування монети «Остання марка».
Розвиток пам'ятної фінської нумізматики продовжується і в XXI столітті. На сьогоднішній день викарбувано понад сорок різновидів різних номіналів, причому срібло і золото використовуються при випуску грошових знаків номіналом від 10 євро. Їхні тематики поступово розширюються. Серед уже випущених можна знайти монети з різними сюжетами, наприклад, «Рівність і терпимість», «Нумізматика», «Балтійське море», «Сонце в Лапландії». Усі вони не лише знайомлять із Фінляндією, її культурою, історією та сучасністю, а й демонструють фінське уявлення про багато речей, над якими ми часом навіть не замислюємося.
Говорячи про фінські монети із золота та срібла, слід згадати про 75 пенні 1863 року. Цей російсько-фінський грошовий знак вважається одним з найдорожчих. Багато нумізматів напевно чули про нього, а дехто, можливо, навіть має у своїй колекції. Однак особливість цього різновиду в тому, що його ніколи не існувало. Наявні екземпляри є навіть не пробниками, а новоділом.
Історія їхньої появи така. Справді, 1860 р. місцевій владі було дозволено карбувати срібну монету номіналом у 75 пенні разом з іншими грошовими знаками. На монетному дворі навіть виготовили штемпель реверсу, проте до випуску так і не дійшло. У 50-х роках ХХ століття вже згадуваний директор Гельсінського монетного двору Пеїппо Хеле, провівши ревізію архіву, знайшов цей штемпель і, підібравши відповідний штемпель аверсу, викарбував кілька десятків монет даного номіналу (за деякими оцінками, 50 або 60 друзям. Якось це стало відомо поліції, і в 1959 р. Хеле було пред'явлено звинувачення в підробці грошей, неналежній поведінці та розтраті казенного срібла. Вибухнув грандіозний скандал. Хеле звільнили, викарбувані ним монети були конфісковані, проте деяка частина все ж таки вціліла і пізніше потрапила до приватних колекцій. Точної кількості цих екземплярів не знає ніхто.
Завдяки своїй історії монети Фінляндії із золота та срібла є одним із унікальних явищ у міжнародній нумізматиці. Вони нечасто зустрічаються на аукціонах та в асортименті провідних монетних будинків світу, тому їхня вартість зазвичай досить висока. Придбати їх в Україні за доступними цінами можна у нашому інтернет-магазині. Ми займаємося продажем різноманітних предметів колекціонування. Каталог постійно поповнюється. Якщо будь-який грошовий знак вам не вдалося знайти, зверніться до менеджера. Він знаходиться в Києві, завжди готовий уточнити інформацію про наявність, умови викупу та доставки. Зв'язатися з представником можна будь-яким зручним способом із зазначених на сайті.