Згідно з індексом процвітання країн, розробленим британською компанією The Legatum Institute, Норвегія в 2020 році стала другою (після Данії) у рейтингу найбільш процвітаючих держав на планеті. Суспільний добробут розраховувалося не тільки виходячи з економічних показників, а й рівня освіти, медицини, екологічного стану, безпеки та ін. Монети Норвегії, як і сотні років тому, зберігають свою національну ідентичність, демонструють тип правління. Країна так і не увійшла до ЄС, не прийняла європейську валюту, та й навряд чи це колись зробить. Як називалися і виглядали грошові знаки Норвегії в різний час? Зупинимося на цьому питанні докладніше.
Норвезькі монети почали карбуватися наприкінці десятого століття. Потім дуже тривалий час не було жодних відомостей про нові гроші. Самостійний випуск грошей під владою Данії відомий із XV століття. За володарювання Швеції місцеві монети повністю повторювали шведські зразки, але на лицьовій стороні був поміщений гербовий щит Норвегії з коронованим левом. На великих номіналах відображені король (на аверсі) та норвезький герб (на реверсі). На десяткових серіях почали зображати королівську монограму (на реверсі дрібних монет), профіль короля та герб (на вищих номіналах).
У Данії, до складу якої входила Норвегія, було прийнято таке: у міру зносу грошової одиниці скілінг із досить великої монети перетворювався на розмінну. У 1625 році 1 далер став прирівнюватися до 6 марок або 96 скілінгів. Паралельно з далером у обороті ходили крони зі срібла. Так було до 1813 р.
Стабільний курс обміну грошових одиниць ніяк не позначився на факті псування монет. Відбулося чергове зниження дорогоцінного металу у монетах. Сталося це у період з 1700 по 1721 р.р. "Рігсорти" - основні монети номіналом 24, 8 і 4 скілінги. Випускалися вони із однієї кельнської марки срібла.
1813 став першим в «життя» ригсбанкдалера. Він містив у 2 рази менше срібла в порівнянні зі спесієсрігсдалером. Однак збереглися колишні пропорції щодо розмінних монет: рігсбанкдалер - 6 марок по 16 рігсбанкскіллінгів. Реформа 1854 року передбачала зміну ригсбанкдалерів на ригсдалерів. У той же час тут стали відмовлятися від терміну «спесісрігсдалер». Щодо інших фінансових моментів все було, як і раніше: 1 рігсдалер рігсмент - 96 скілінгів рігсмент, 10 рігсдалерів рігсмент - 1 фредерік-або крістіандор.
У період рігсдалера (1746–1812 рр.) із срібла 250 проби та міді випускали 1, 2, 4 скілінги зі срібла різної чистоти та міді, срібні 1/3, 2/3, 1/15, 1/5, 1 пиха далер, а також 1 ригсдалер зі срібла 875 проби. Серед циркуляційних монет цього періоду можна зустріти цікаві пам'ятні зразки, присвячені різним подіям із політичного життя країни. Наприклад, «Візит Крістіана VII до Норвегії» — 1 рігсдалер 1788 року, «Візит Фредеріка V до Норвегії» — 1 кваплива далер 1749 року.
За часів ригсбанкдалера (1813–1815 рр.) карбували мідні 6 та 12 скілінгів різного розміру, але ідентичного дизайну. Складність фінансової системи держави можна порівняти хіба що з норвезькою мовою. Проте художнє виконання, портретна галерея, яку можна зібрати з монет, робить нумізматику цієї країни надзвичайно цікавою.
В історії монетної справи Норвегії є важливий період. Це перехід нову національну грошову одиницю – крону, рівну 100 ері. Сталася ця подія у 1874 році. У цей же час було здійснено перехід на золотий стандарт.
За короля Оскара Другого (1874–1906 рр.) випускаються монети номіналом 1, 2, 5 ери з бронзи, 10, 25, 50 ери зі срібла 600 проби, 1, 2 крони зі срібла 800 проби, 10, 20 проби. На дрібних номіналах (1-25 ері) немає портрета короля. Тут можна побачити наступне: гербову символіку королівства, написи з ім'ям правителя, номінальну вартість на реверсі та квітковий орнамент. На великих монетах на аверсі зображений монарх, обрамлений кантиком, а також написано: «BRODERFOLKENES VEL / OSCAR II NORGES o. SVER. KONGE». На реверсі вигравіровано герб Норвегії, вказано номінал.
При Хоконі VII (1906–1957 рр.) як з'являється новий дизайн монет, а й використовуються інші матеріали виготовлення. Тепер дрібні номінали, окрім бронзи, випускають також із заліза. 10 ері карбують з нікелю, мідно-нікелевого сплаву та латуні; 25, 50 ері, одна крона містять отвір по центру. Таке оформлення буде запозичено надалі. Дизайн монет: на лицьовій стороні може бути розміщено зображення герба королівства або монограми Хокона П'ятого. На обороті – номінал, рік карбування, корона.
За короля Улафа V (1958–1991 рр.) випускали:
Пам'ятні 10, 50, 100, 175, 200 крон із срібла 625 та 900 проби присвячені різним подіям із життя норвезького суспільства.
За Харальда V (1992–2020 рр.) знову повертаються до випуску монет з отвором по центру (1,5 крони). Розширюється список пам'ятних грошових знаків зі срібла (новий номінал – 1500 крон).
Королівське монетне подвір'я випускало монети в Осло з 1686 року. Як основний матеріал було використано срібло, яке видобувало у місцевому руднику Конгсберга. Запаси корисних копалин закінчилися 1957 р., і з 1962 року двір підпорядкували Норвезькому банку. Цікаво, що з 2003 року 50% акцій Королівського монетного двору належить сусідній Суомі. Знак – зображення схрещених молотків.
Архіпелаг Шпіцберген в Північному Льодовитому океані був в 1920 анексований Норвегією на тій підставі, що був виявлений норвежцями в XII столітті, хоча вперше його відзначив на картах і дав назву Біллем Баренц в 1596 році. Запаси вугілля на архіпелазі призвели до розробки вугільних шахт американськими, датськими та скандинавськими компаніями з 1904 року. Тут зверталася норвезька валюта, але російські копальні, відкриті Баренцбурзі 1932 року, використовували власні розмінні гроші, чеканившиеся на монетному дворі Ленінграда і що випускалися «Арктикуглем» – державної корпорацією з видобутку арктичного вугілля. На серії 1946 від 10 до 50 копійок зображень не було, але в 1993 на серії монет від 25 до 100 рублів зображений білий ведмідь на Північному полюсі. На сучасному наборі грошових знаків (1998 р.) від 10 копійок до 5 рублів – морж, білий ведмідь чи кит над земною кулею.
У 1908 році було виготовлено циркуляційні дрібні монети нового типу дизайну. Там вигравірована коронована монограма Хокона VII. Дензнаки з монограмою Олафа V або його профілем (1985) містили зображення тварин на реверсі. Монети по 50, 100, 200 крон (срібні) або 1500 крон (золоті) карбувалися порівняно недавно, переважно присвячувалися спортивним подіям.
Історія держави вікінгів привертає увагу колекціонерів з усього світу. В Україні теж є справжні поціновувачі норвезької нумізматики, які не проти купити грошові знаки, що бракують, однієї з найбагатших світових країн. Зробити це можна в інтернет-магазині «Монітекс». Кожен екземпляр, представлений на сайті, перевірено на оригінальність найкращими фахівцями Києва. Це дозволяє придбати справжні монети, перебуваючи у будь-якій точці України, за доступною ціною. Колекціонуйте разом із нами. Нехай грошові знаки Норвегії стануть поштовхом до вивчення культури цієї дивовижної та неймовірно прекрасної країни.