Історія грошового обігу на території Румунії сягає своїм корінням в глибоку давнину. Ще до появи римських легіонів та утворення провінції Дакії тут ходили у повсякденному обороті монети Стародавньої Греції, Риму, Македонії, кельтів. Мистецтво карбування грошових знаків було відоме навіть племенам гетів і даків, які свого часу населяли місцевість між Балканами та Дунаєм. Щоправда, вони карбували не оригінальні монети, а наслідування грошових одиниць могутніших сусідів, але все-таки…

Після падіння Римської імперії на землях майбутньої Румунії набули широкого поширення візантійські монети. У XIV столітті їх змінили собою угорські, чеські, болгарські, венеціанські та генуезькі гроші, у XVI столітті настав час турецьких грошових знаків, пізніше – австрійських. Між ними зовсім непомітно проскочив час молдавських грошей Петра I Мушата (1375–1391) та волоських монет Владислава I (1364–1377). Назва одного з їхніх різновидів – «бань» – збереглася досі. Нині воно позначає один із двох грошових знаків сучасної Румунії.

Румунські «вжитки» XIX – першої половини ХХ століття

Історію Румунії можна чітко розділити на три етапи:

1859–1947 р. – часи об'єднання дунайських князівств Молдавії та Валахії та створення єдиного князівства, а пізніше королівства Румунія;
1947–1989 р. – соціалістичний період, перетворення королівства в республіку;
1990 – нині – постсоціалістична республіка.

Весь цей час у ній існувала лише одна грошова одиниця – лей та його розмінна частина лазень, запроваджені законом від 22 квітня 1867 року. Спочатку на території одночасно з ними ходив також французький франк. Його поява була зумовлена ухваленням Румунією грошової системи, аналогічною стандартам Латинського монетного союзу, незважаючи на те, що до самої організації вона не увійшла. Проте з 1890 року в країні залишилися лише румунські монети та банкноти.

Єдина річ, яка зазнавала змін, – це номінали грошових знаків. Так, до 1924 року в Румунії налічувалося 10 різновидів: 1, 2, 5, 10, 20, 25, 50 лазень та 1, 2, 5 і 20 лей. Не всі вони випускалися регулярно – так, монета номіналом у 25 лазень карбувалась лише у 1921 р. Матеріалами для них служили традиційні для тих років мідь, мідно-нікелевий сплав, алюміній, срібло 835-й та 900-й проб та золото 900-й проби. Примірники деяких тиражів - напр., 5, 10 і 20 лазень 1905-1906 р., 25 і 50 лазень 1921 - мали в середині монетного гуртка отвір. Їх оформлення відповідало стандартам, що встановилися на той час і, крім позначення номінальної вартості і року випуску, що іноді обрамлялися вінком, включало в себе такі елементи:

герб короля Румунії Кароля I;
портрет монарха в обрамленні напису з титулуванням та державний герб Румунії, трохи видозмінений у порівнянні з гербом Кароля I;
зображення корони, обрамлене вінком. Зустрічаються варіанти без вінка з назвою держави у стрічці та з орлом;
портрет правлячого короля з титулуванням;
портрет короля, напис-титулування та зображення дівчини-селянки у полі на реверсі;
державний герб, напис BUN PENTRU та зображення зв'язування колосків на реверсі.

Серед авторів, які працювали над оформленням монет, можна побачити імена художників, скульпторів та граверів із різних країн світу, таких як:

Леонард Чарльз Уайон (1826–1891) – Великобританія;
Фрідріх Вільгельм Кульріч (1821–1887) – Німеччина;
Антон Шарфф (1845–1903) – Австрія;
Ернест-Полен Тассе (1839–1921) – Франція;
С. Дж. Кандеску та Іон Бассараб Старостеску – Румунія.

Спочатку грошові знаки карбувалися на приватному монетному дворі у Бірмінгемі, потім – у Бухаресті, Брюсселі, Відні, Гамбурзі, Лондоні та Парижі.

У тридцятих – сорокових роках ХХ століття монетний ряд румунської валюти був представлений п'ятнадцятьма різновидами: 50 бань і 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 250, 500, 2000, 10 000, 0 . Останні чотири великі номінали з'явилися лише після закінчення Другої світової війни в 1946-1947 р. р. Оформлення монет відрізнялося приблизно такою ж різноманітністю, як і в попередніх грошових знаків. Крім позначення номінальної вартості, напису з назвою держави і року карбування, в різні роки воно включало наступні зображення або їх поєднання:

корона;
кукурудзяний качан;
пшеничний колосок;
правлячий король Кароль II або Михай I;
малий герб Румунії у версії 1922 року. Зображався у трьох варіантах: у повному вигляді, зі схрещеними ініціалами монарха на нагрудному щиті замість символів областей, що входять до неї, і у вигляді одного гербового щита;
група людей;
жінка з покритою головою, яка, спираючись на герб, випускає на волю птицю;
дерев'яні гілки з листям та ягодами.

Авторами деяких різновидів стали такі художники, скульптори та гравери, як Н. Іонеску, Іон Жаля (1887–1983), Анрі-Огюст Петі (1855–1930), Андре Анрі Лаврійє (1885–1958), Іон Бассараб Старостеску та А. Бассараб Старостеску. . Матеріалами цього разу служили звичайна та нікелева латунь, цинк, бронза, алюміній, нікель, сталь із нікелевим покриттям. У поодиноких випадках використовувалося срібло 700-ї, 750-ї та 835-ї проб. Випуск здійснювався в Бухаресті, Бірмінгемі, Парижі та Лондоні, і завдяки цьому екземпляри різняться між собою залежно від наявності/відсутності певних знаків монетних дворів.

Післявоєнні «вжитки»

Після зречення короля Міхая I від престолу, проголошення республіки та двох грошових реформ монетний ряд румунської валюти став налічувати дванадцять різновидів: 1, 3, 5, 10, 15, 25, 50 лазень та 1, 2, 3, 5 і 20 лей. Їх карбування, як і раніше, відрізнялося нерегулярністю: так, грошовий знак номіналом в 20 лей випускався тільки в 1951 р., а 5 лей - в 1948-1951 і 1978 р. р. Оформлення більшості монет витримувалося в традиціях соціалізму, проте на деяких різновидах можна було бачити оригінальні зображення – наприклад:

орючий трактор;
стоїть перед ковадлом коваля з молотом на тлі заводського пейзажу;
нафтову вишку в Плоєшті в променях світанку;
плоди врожаю у вигляді пшеничного колосу та кукурудзяного качана;
заводський краєвид.

Автором багатьох різновидів став Н. Іонеску.

Матеріалами для випуску в цей період служили мідно-цинко-нікелевий та мідно-нікелевий сплави, сталь з нікелевим покриттям, нікелева латунь та алюміній.

У грудні 1989 р. у Румунії відбулася революція, під час якої було повалено президента республіки М. Чаушеску. Наступний рік країна зустрічала не лише з новим лідером І. Іонеску, але й з оновленим монетним рядом, що налічував дев'ять різновидів: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1 000 та 5 000 лей. Цього разу їхнє оформлення, окрім іншого, містило не лише зображення державного герба, а й портрети видатних державних діячів румунської історії:

Стефана III Великого (1429–1504), одного з найвизначніших правителів Молдавського князівства;
Олександру Йона Кузи (1820-1873), першого правителя об'єднаної Румунії;
господарів Валахії Міхая Хороброго (1558–1601) та Костянтина II Бринковяну (1654–1714).

Окремо варто згадати про монету номіналом 10 лей 1990–1992 років випуску, яка, будучи «вжитком», явно мала пам'ятний характер. Такий висновок можна зробити, дивлячись на розміщене на її аверсі зображення схрещених прапора та лаврової гілки та напис «22 грудня 1989 року», що нагадує про події, що призвели до повалення М. Чаушеску.

У 2005 р. відбулося останнє оновлення монетного ряду румунської валюти, і на сьогоднішній день він налічує лише чотири різновиди – 1, 5, 10 і 50 лазень. Перша майже не зустрічається в побуті Румунії, оскільки всі роздрібні ціни округляються до 5, а то й до 10 лазень, тож її вже можна назвати раритетом. Оформлення монет є зразком мінімалізму. Аверс містить назву держави, рік випуску грошового знака і вісім зірочок (по чотири з кожного боку), що з'єднують ці написи, а середину гуртка заповнює державний герб. Весь реверс займає позначення номінальної вартості. Матеріалом для випуску є сталь з латунним, мідним і нікелевим покриттями і нікелева латунь.

Трохи про пам'ятні румунські грошові знаки

У 1906 р. у Румунії було випущено п'ять монетних різновидів із срібла та золота номіналами від 1 до 50 лей, присвячених сорокаріччю правління Кароля I, які стали першими зразками пам'ятної національної нумізматики. Наступним її прикладом була монета 1941 року, викарбувана на честь «возз'єднання Бессарабії (Молдавії) та Румунії». За соціалізму пам'ятна румунська нумізматика не розвивалася, зате після революції 1989 року і повалення Чаушеску її ніби прорвало. Крім згаданих, на сьогоднішній день випущено понад сто тридцять різновидів, присвячених, зокрема:

спорту;
видатним діячам мистецтва, науки та історії румунського походження;
історії Румунії, становлення її державності та її місця у сучасному світі;
релігійної тематики;
деяким сторінкам античної історії, пов'язаної з Румунією, – наприклад, першому дакійському походу Траяна.

Знайшлося серед них місце і монеті номіналом 5 лей 2008 р., викарбуваної на честь великого римського поета Овідія (43 р. до н. е. – 17 або 18 р. н. е.), який, як відомо, був засланий у Томи (нині Констанца), у чиїх околицях і похований.

Висновок

Українським колекціонерам румунські монети можуть бути цікавими як свій погляд на деякі странку спільної історії – такий, наприклад, один із грошових знаків 2018 р., який називається «Союз Буковини з Румунією» (нині її північна частина входить до складу України). Про інтерес до них яскраво свідчать також їхні підробки, про які згадують навіть деякі каталоги – наприклад, євроценти 2004 року (попри членство в ЄС Румунія поки що не входить до єврозони та зберігає власну валюту). Зрештою, нечасто в історії якоїсь країни можна зустріти пам'ятну медаль, яка свого часу служила як… повсякденна монета, хай і з порушенням законодавства. У Румунії таку роль відіграє медаль «Трансільванія наша», викарбувана в 1945 році із золота 900-ї проби тиражем 1 мільйон екземплярів у точній відповідності до стандарту, за яким випускалися монети номіналом 20 лей. Історія її появи і її доля самі по собі дуже цікаві і заслуговують на окремий матеріал.

Якщо ж додати до цього ще й токени пам'ятних грошових знаків 1996 року, що є дуже рідкісною нагодою у світовій нумізматиці…

Загалом, монети Румунії справді мають заслужений попит у колекціонерів багатьох країн світу. Купити їх в Україні за найдоступнішими цінами в нашому інтернет-магазині, який займається продажем різних предметів колекціонування, може будь-яка людина. Ми постійно стежимо за оновленням асортименту, і, якщо якусь монету знайти не вдалося, наш менеджер, який знаходиться у Києві, завжди готовий уточнити інформацію про її наявність та обговорити умови викупу та доставки. Зв'язатися з ним можна будь-яким зручним для себе способом із зазначених на сайті.

Монети Румунії