Як ви вважаєте, яку назву має грошова одиниця Сербії – однієї з тих балканських країн, де досі сильні ідеї панславізму? А чи здивуєтеся, якщо ми скажемо, що вона називається сербський динар? Здається, ніби у словосполученні відобразилося все минуле цієї найкрасивішої країни, адже, як відомо, після битви на Косовому полі 1389 року почалося поступове завоювання Сербії імперією Османа. Ця обставина стала вирішальною для національної історії та культури. Однак виникнення самого терміну «сербський динар» у застосуванні до монет Сербії ніяк не пов'язане з турками, що завоювали її.
Перша згадка про сербські монети з арабською назвою датована 1214 роком. Це час правління короля Сербії Стефана II Неманіча (1166 – 1228). Матеріалом для їхнього карбування служило срібло, що добувалося в місцевих копальнях. Важко сказати, чому для позначення сербських грошових знаків було обрано саме слово динар, проте, швидше за все, це пов'язано не зі східною культурою, а з Стародавнім Римом. На користь такого припущення кажуть кілька важливих нюансів.
Нарешті, зразками для перших сербських динарів послужили венеціанські гросо, причому відтворювали їх настільки точно, що тривалий час Сербія займалася експортом власних грошових знаків в італійські області.
Крім динарів, недовго існував також сербський перпер, що карбувався королем Стефаном Урошем IV Душаном (1308 – 1355) на зразок візантійського золотого перпера.
У 1459 після сімдесятирічної експансії Сербія була остаточно завойована Османською імперією. Аж до другої половини XIX століття на її території ходили, нерідко паралельно, різні грошові одиниці. Після утворення в 1817 частково незалежного сербського князівства його правитель Мілош Обренович спробував звести їх в єдину систему, засновану на срібному грошені. Однак починання не мало успіху. Лише 1867 року, коли Сербію залишили останні турецькі війська, і вона остаточно стала незалежною, князь Михайло Обренович (1823 – 1868) розпорядився карбувати власну грошову одиницю. З цього часу й розпочалася історія сучасних сербських монет.
Вже 1868 року у Сербії з'явилися перші національні грошові знаки, викарбувані з бронзи. Це 1, 5 та 10 пари. У 1875 р. вони були доповнені срібними номіналами в 50 пар, 1 і 2 динари, а в 1879 р - 5 і 20 динарами. Для перших використовувалося срібло, для останніх – золото. На аверсах усіх різновидів карбували профіль правлячого князя в обрамленні напису-титулування, а на реверсах – позначення номінальної вартості, облямоване вінком та увінчане короною. Гурт більшості грошзнаків був гладким або рубчастим, тільки на 5 і 20 динарів 1879 наносився розділений зірочками напис «БОГ ЧУВА СРБИJУ» («Бог чує Сербію»). Розробкою цього оформлення для сербських монет різної гідності займалися австрійські медальєри та гравери Антон Шарфф (1845 – 1903), Фрідріх Лейзек (1839 – 1914) та французький медальєр Ернест-Полен Тассе (1839 – 1919).
Карбування монет Сербії того періоду можна назвати спорадичною. 1 пара випускалася лише 1868 року, 5 і 10 пар – 1868 і 1879 рр., 5 і 20 динарів – лише 1879 р., проте інші номінали – в 1875 і 1879 рр.
1882 року князівство Сербія було проголошено королівством. Існуючий монетний ряд зазнав коригування, після якого він став налічувати дев'ять різновидів:
Матеріалами служили бронза, мідно-нікелевий сплав, срібло 835 та золото 900 проб. За типом оформлення всі гроші можна розділити на дві групи. Для першої, куди входять монети номіналами в 2, 5, 10 і 20 пари, характерна наявність на аверсах герба Сербії: двоголовий орел із нагрудним щитом, на якому зображено хрест із чотирма S-подібними кресами («сербський хрест»). На реверсах вказували позначення номінальної вартості, назву держави та рік випуску.
Монетам другої групи, куди входять всі інші номінали, притаманне те саме оформлення, що було на грошових знаках 1868 - 1882 рр.. Гуртовий напис відзначений лише на 20 динарах, у решти різновидів гурти гладкі або рубчасті.
Над оформленням усіх цих грошових знаків працювали Антон Шарфф та Стефан Шварц.
Сербські монети проіснували до утворення королівства Югославія та введення в 1920 югославського динара, після чого були вилучені з обігу. Їх відродження відбулося під час німецької окупації Югославії, коли маріонетковий уряд Мілана Недича випустив чотири цинкові різновиди: 50 пар, 1 і 2 динари (1942 р.), 10 динарів (1943 р.). На їх аверсах розміщували герб Сербії, а реверсах – позначення номіналу. На «вжитку» 1942 р. він обрамлявся двома колоссями, а на 10 динарах 1943 р. – вінком. Проте вже 1944 р. грошові знаки були замінені югославським динаром.
Остаточне відродження сербських грошових знаків відбулося лише 2003 року. Випущений тоді набір включав п'ять різновидів: 1, 2, 5, 10 та 20 динарів. Їхні аверси містили емблему Нацбанку Сербії та напис з його назвою, а на реверсах знаходилися зображення:
Матеріалом для них послужив сплав міді, цинку та нікелю.
З 2005 року випускається друга серія сербських повсякденних монет з великим державним гербом на аверсі. Оформлення зворотного боку перших чотирьох номіналів містить ті самі зображення, що були на «вжитку» першої серії. Що ж до монети в 20 динарів, то вона випускалася в 2006 – 2012 роках. і щоразу мала оригінальний реверс, присвячений ювілею якогось видатного діяча науки, національної культури та історії. Наприклад, можна побачити портрети:
Окремо слід згадати монету номіналом в 10 динарів 2009 р., присвячену XXV Універсіаді, що проходила в Белграді і містить на своєму реверсі її емблему. Деякі джерела також належать до повсякденних різновидів.
Матеріалами для всіх цих «вжитків» у різні роки служили нікелева латунь, сталь з латунним, мідним і мідно-латунним покриттями, сплав міді, цинку та нікелю.
Усі випущені з 2003 р. по сьогодні сербські монети ходять у повсякденному обігу, проте грошові знаки першої серії зустрічаються набагато рідше, ніж різновиди другого набору, тому ціни на них дещо вищі.
Сербія - країна з найбагатшою історією і культурою, але при цьому її пам'ятна нумізматика тільки починає розвиватися. Перша монета цієї категорії номіналом у 5 динарів, присвячена сторіччю династії Карагеоргійовичів, була викарбувана понад сотню років тому, у 1904 році. Наступне звернення до неї відбулося лише у 2006 та 2007 рр., коли одночасно з «вжитками», присвяченими Ніколі Тесла та Досітею Обрадовичу, було випущено відповідні пам'ятні різновиди номіналом в 1 тис. динарів зі срібла 925 проби. Нарешті, у 2018 році почалося карбування серії монет, присвячених Ніколі Тесла та його винаходам. Вона містить три різновиди (станом на кінець 2020 р.).
Ось, мабуть, і все, що на сьогоднішній день можна сказати про пам'ятну сербську нумізматику.
Сербія – одна з небагатьох європейських країн, яка зберегла свою національну грошову одиницю. Можливо, згодом, якщо країна стане членом Євросоюзу, відійде в минуле і сербський динар, як це сталося з багатьма іншими валютами Європи, проте поки що цього не сталося, і європейська звичайна нумізматика постає багатоликим і оригінальним явищем. Що ж до пам'ятних сербських монет, то вони, напевно, мають велике майбутнє, і Сербія ще не раз порадує колекціонерів прекрасними зразками цієї категорії.
«Ужитки» та пам'ятні грошові знаки можна купити в нашому інтернет-магазині. Ми займаємось продажем різноманітних предметів колекціонування по всій Україні. Асортименти нашого сайту постійно поповнюється. Якщо ви не змогли знайти якусь монету, звертайтесь до менеджера, що знаходиться у Києві. Він відповість на всі запитання та уточнить інформацію про