Монети Данії із золота і срібла

( 0 товарів )

Історія монет Данії із золота та срібла починається у 995 р. за четвертого короля Свена I Вилоборода (роки правління 986 – 1014). Довгий час, як стверджує дослідник Джеймс Маккей, вони являли собою копії різних північноєвропейських грошових знаків: спочатку день і англійського пенні, а з 1442 - любецького шилінгу, причому в датському варіанті ці різновиди називалися скілінгами. Крім того, любекська марка була основною грошовою одиницею Данії в роки правління Еріка Померанського (1396 – 1439), а монетна система Любека залишалася взірцем аж до кінця XV ст.

Власне «обличчя» датські середньовічні монети почали купувати лише в 1496 – 1497 рр., коли за указом короля Йоганна (1481 – 1513) у Данії було викарбувано перші срібні гульденгрошені із зображеннями воїна та герба королівства. Вони були гроші талерового типу. До середини XVI століття їхня назва трансформувалася в далер (рігсдалер). Паралельно з ними з 1529 року в Данії розпочала ходіння нова срібна монета – датська марка.

Дензнаки Данії XVII – XVIII ст.

Вже на час правління Крістіана IV (1588 – 1648) монетна система держави перебувала у такому стані, що Д. Маккей характеризує її як «досконалий хаос». Загалом у країні циркулювало близько півтори сотні різновидів скілінгів, псування яких призвело до їхнього перетворення на розмінну монету, крон, введених у 1618 році, марок і талерів. У 1625 році була спроба впорядкувати їх за допомогою наступної системи: 1 далер прирівнювався до 6 марок, 1 крона – до 4 марок, 1 марка – до 16 скілінгів, а 1 скілінг – до 12 пенінгів. Однак це мало допомогло у наведенні у країні фінансового порядку. Протягом усього XVII століття в Данії зверталися такі типи срібних та золотих монет (у списку вони наведені не в хронологічному порядку, а зі зростанням номінальної вартості):

1 хвід 1686;
1 сейслінг 1631;
½ скілінгу 1686;
1 скілінг 1629, 1644 – 1655, 1661, 1665 – 1668, 1676 – 1681 та 1686 рр.;
2 скілінги 1625 – 1629, 1630 – 1632, 1644 – 1651, 1653 – 1655, 1657 – 1670, 1676 – 1681, 1686 та 1693 рр.;
4 скілінги 1630 – 1632, 1644 – 1645, 1665, 1667 – 1669 та 1696 рр.;
1/16 дукату 1648;
6 скілінгів 1627 – 1629 рр.;
8 скілінгів 1630, 1669, 1672, 1693 та 1695 рр.;
1/8 спесіедалера 1667;
16 скілінгів 1644 – 1646 рр.;
1 марка 1666, 1668, 1672 – 1676, 1685 та 1691 – 1696 рр.;
¼ дукату 1646 – 1648, 1660 – 1668, 1670, 1675, 1676 та 1694 рр.;
2 марки 1644 – 1646, 1652, 1653 – 1661, 1665 – 1669, 1671, 1681 – 1682, 1684 – 1686, 1690 – 1692 рр.;
½ крони 1651 та 1665 рр.;
½ спесіедалера 1627 – 1646 та 1665 рр.;
½ дукату 1644 – 1647, 1652, 1659 – 1664, 1669, 1675, 1685 та 1694 – 1696 рр.;
1 крона 1651 – 1661, 1665, 1666 – 1682, та 1684 – 1699 рр.;
1 спесіедалер 1624 – 1634, 1646, 1647, 1649 – 1651, 1655 – 1670, 1674, 1675 та 1691 рр.;
1 дукат 1637, 1644 - 1651, 1653, 1657, 1660 - 1675, 1681 - 1683, 1685, 1687, 1688, 1690, 1691 - 1696 і 16
2 крони 1651, 1653, 1655, 1657, 1675, 1691 та 1693 – 1696 рр.;
2 спесіодалери 1624 – 1634, 1647, 1649 – 1650, 1653, 1655 – 1666 та 1668 – 1670 рр.;
3 крони 1626, 1691 та 1693 – 1696 рр.;
2 дукати 1644 – 1648, 1657 – 1667, 1662, 1663, 1673 та 1691 рр.

Частину монет можна назвати срібними досить умовно, оскільки для них використовувався Білон різних проб, аж до 437, 281 і 250, а то й взагалі 187 і 158. Найвищою пробою срібла, з якого карбувалися інші грошові знаки, була 875, проте всі дукати були виготовлені із золота 980 проби.

Аверси грошових знаків здебільшого містили вензель правлячого короля або його портрет у різних видах - погрудний, на весь зріст або верхи на коні. На реверсах знаходилися написи із зазначенням номіналу грошового знака та його року випуску або такі зображення:

корона;
герби Данії та правлячого монарха;
стилізований хрест, складений з ініціалів монарха та увінчаний короною. Таке зображення, зокрема, можна побачити на деяких монетах Фредеріка ІІІ;
великий гербовий щит в оточенні маленьких щитів;
круглий щит з гербовими зображеннями або три овальні щити, увінчані однією короною;
монограма правлячого монарха, наприклад, на дукатах Крістіана V 1694 в.;
вітрильник;
індійський слон – на 2 дукатах 1673.

Окремо слід згадати монету номіналом в 1 дукат 1682 випуску, на реверсі якої викарбувано щось, що нагадує собою космічну ракету. Можливо, невідомий художник намагався зобразити зовсім інше, але ви, що вийшло з висоти XXI століття, виглядає дуже смішно.

У у вісімнадцятому сторіччі як тривала псування монет, а й почалося поступове витіснення золота і срібла з повсякденного побуту. Ще першій половині століття існувало чотирнадцять різновидів золотих і срібних датських монет – дукатів, риксдалерів, крон, спесиедалерів і скілінгів. Три з них (грошові знаки номіналами в 4, 8 і 24 скілінги, що називалися ригсорти) у період Північної війни 1700 – 1721 рр. навіть визнавалися за основні грошові одиниці королівства, оскільки карбувалися за відмінною від інших монетною стопою. Наприкінці XVIII в. кількість різновидів із золота та срібла знизилася до тринадцяти, а на початку XIX ст. – до дванадцятої, оскільки номінал у 2 скілінги з 1809 р. карбували з міді. Тип оформлення всіх цих грошових знаків залишався таким самим, як і раніше, хіба що на монетах уже не можна було побачити слонів.

Данські золоті та срібні «вжитки» XIX ст.

Участь Данії в наполеонівських війнах призвела до подальшого погіршення її фінансового становища, й у 1813 року у країні було запроваджено нову грошову одиницю – ригсбанкдалер з половинним змістом срібла стосовно тим самим спесиедалерам. Її монетний ряд до середини ХІХ століття був представлений наступними номіналами:

2, 3, 4, 8, 16 і 32 ригсбанкскілінгу;
1 рігсбанкдалер;
1 спесієдалер.

При їх оформленні використовувалися такі зображення: для аверса – праворуч звернений правлячий монарх, для реверсу – корона з розташованими під нею схрещеними шпагами, королівський герб або гербовий щит з геральдичними зображеннями. Оборотні сторони дрібних номіналів нерідко займала напис із позначенням вартості грошового знаку та року його випуску. На монетах номіналом у 1 спесієдалер 1840 – 1847 рр. можна побачити повну версію королівського герба Данії із щитоутримувачами. До цього часу на реверсі зображувався лише щит.

Матеріалом для карбування служило срібло різних проб – від 875 для спесіедалерів до 200 для різновиду номіналом у 2 ригсбанкскілінгу 1836 року. Також планувався випуск золотих монет, проте на той час він не відбувся.

Введення нової грошової одиниці так само мало допомогло справі, як і спроба впорядкувати монетне звернення, зроблене два століття тому. Кількість срібних різновидів у повсякденному побуті Данії неухильно продовжувала знижуватися. До 1873 року у ньому налічувалося вже п'ять типів:

4 скілінг-ригсмента. Випускалися в 1854 – 1856 та 1867 – 1874 рр.;
16 скілінг-ригсментів 1856 – 1858 рр.;
½ та 1 рігсдалера 1854 – 1855 рр.;
2 ригсдалери 1854 – 1872 рр.

У 1873 році за короля Крістіана IX між Данією та Швецією було укладено монетний союз, результатами якого стали відмова від срібного стандарту та уніфікація грошової одиниці обох держав. Так, у Данії виникла нова грошова одиниця – датська крона, рівна 100 ері. При випуску грошових знаків дорогоцінні метали використовувалися лише для шести різновидів: зі срібла різних проб карбували монети номіналами в 10 і 25 ері, 1 і 2 крони, а із золота 900 проби - 10 і 20 крон. Їхні аверси містили профіль монарха, а реверси – такі елементи:

на всіх епосі – вказівка на номінальну вартість, а також зображення риби та пшеничного колосу;
на 1 і 2 кронах – герб Данії, по обидва його сторони – риба та пшеничний колос;
на 10 і 20 кронах - жінка, що сидить, яка в одній руці тримає скіпетр, а інший спирається про гербовий щит. Спереду в її ногах можна побачити рибу, а за нею – сніп пшениці.

За Фредеріка VIII (1906 – 1912) зображення реверсу змінилися. В епоху вказівки на номінальну вартість стали обрамлятися навколо з декоративним оформленням по верху, а на 10 і 20 кронах з'явився королівський герб. Монети номіналом в 1 і 2 крони в цей час не випускалися. Автором цього оформлення став медальєр Кнуд Гуннар Дженсен.

Останніми випусками золотих і срібних датських повсякденних монет стали 10 ері 1914 – 1919 рр., 25 ері 1913 – 1919 рр., 1 і 2 крони 1915 – 1916 рр., 10 та 20 крон 111 Їхнє оформлення представлено трьома типами:

на ері можна бачити вензель правлячого короля (аверс) та позначення гідності грошових знаків (реверс);
на 1 і 2 кронах – профіль короля Крістіана Х, герб Данії, рибу та пшеничний колос;
на 10 та 20 кронах – королівський герб.

Авторами цих зображень стали Дженсен та медальєр Андреас Фредерік Вільгельм Хансен.

Після 1919 року дорогоцінні метали в Данії для випуску повсякденних грошових знаків не використовувалися.

Пам'ятні різновиди

Пам'ятні монети Данії можна назвати найстарішими у світі нумізматики. Їхні перші зразки, викарбувані зі срібла 671 проби, датовані 1659 р. Вони пов'язані з перемогами над шведською армією в ході війни 1658 – 1660 р.р. За ними послідували грошові знаки, присвячені:

догляду з життя Крістіана V 1699 р.;
сходження на престол і коронації Фредеріка IV, а потім Фредеріка V;
королівського візиту до Норвегії – 1704;
трисотрічному ювілею правління у Данії вдома Ольденбургів – 1749 р.

Матеріалами для їх карбування служили срібло 817, 833 та 933 проб, золото 980 проби. Наклад кожного різновиду точно не відомий, але можна припустити, що він був нечисленним.

Згодом усі сюжети пам'ятних датських монет пов'язані з правлячими монархами, і лише у середині ХХ століття ця тематика почала розширюватися. Як приклади можна назвати грошові знаки, присвячені:

кампанії проти туберкульозу в Гренландії 1953;
казкам Андерсена;
видатним діячам науки та національної культури;
міжнародного полярного року;
тисячоліттю карбування датських грошей.

Водночас за такий тривалий час було випущено лише близько сімдесяти пам'ятних різновидів із золота та срібла, причому 34 найменування припадають на період 2005 – 2020 рр.

Висновок

Данська нумізматика дивовижна. Вона навіть у чомусь парадоксальна. У XVII столітті у грошовому обігу Данії панував хаос, але датчани випускали пам'ятні монети. Ця категорія майже не розвивалася, незважаючи на багатющу історію та культуру цієї дивовижної північної країни. Залишається сподіватися, що в майбутньому щось зміниться на краще. Є всі передумови такого розвитку. Поки що наявні монети Данії із золота та срібла можна купити в нашому інтернет-магазині. Ми вже багато років займаємося продажем різних предметів колекціонування за найдоступнішими в Україні цінами. Асортименти постійно поповнюється. Якщо будь-якого різновиду раптом не опиниться на сайті, завжди можна зателефонувати до нашого менеджера, що знаходиться в Києві, щоб уточнити інформацію про наявність. Цілком можливо, що ми просто не встигли викласти всі надходження.

Статті, які можуть бути вам корисні:

Рейтинг 0.0

0 відгуків