Використання Іспанією недорогоцінних металів у монетній справі у XIV столітті почалося так само, як і в інших європейських країнах – з карбування білонних монет. Спочатку це був мараведі, відомий до цього часу як золотий грошовий знак держави Альморавідів, і з 1474 р. – іспанський срібний реал. У XVI столітті, коли в Іспанії з'явилося перше здобуте в Південній Америці колоніальне золото і срібло, встановлено таке співвідношення між двома одиницями: 1 реал дорівнював 35 мідним мараведі. Так розпочалася історія монет Іспанії з недорогоцінних металів.
До часу царювання Філіпа IV (1621-1665) монети Іспанії з недорогоцінних металів були представлені наступними різновидами, що періодично випускалися: ½, 1, 2, 4, 8 і 16 мараведі. За способом виготовлення їх можна поділити на два типи – машинні та ручні. Для першого виду характерне переважання екземплярів правильної круглої форми, для другого – велика кількість грошових знаків з начебто обламаними краями.
Матеріалами для карбування служили мідь та бронза. Загальне оформлення було типовим для пізнього Середньовіччя: на аверсі карбувався вензель чи профіль правлячого короля, на реверсі – герб чи ув'язнене коло зображення замку з легендою певного змісту. У окремих випадках (наприклад, на 1 мараведі 1631 р.) зворотний бік займала напис: «BLANCA». Герб розміщувався на аверсі.
До цього часу відноситься поява мідного ардиті, що карбувався в Барселоні під час Каталонської республіки (1640–1652 рр.). Деякі джерела відзначають існування цього грошового знака ще 1614 р. Відомий лише один номінал – 1 ардіті, проте цілком можливо, що й інші.
Подальша історія іспанських монет з недорогоцінних металів, аж до середини XIX століття, є лише зміною кількості різновидів мараведі:
Розроблений Пріетро тип оформлення використовувався на мараведі аж до закінчення їх карбування у 1858 році. До цього часу залишалося незмінним і кількість їх різновидів за деякими винятками:
За Ізабеллі II (1847–1869) іспанські монети з недорогоцінних металів офіційно поповнилися такими мідними номіналами:
За характером оформлення грошові знаки діляться на два типи. У першому випадку на аверсі сентимо розміщували звернений праворуч профіль правлячої королеви, рік випуску та напис: «ISABEL 2A POR LA G DE DIOS Y LA CONST». На реверсі можна побачити:
На другому типі монет, що використовувалися для позначення дробових номіналів, аверс містив зображення державного герба в обрамленні стилізованої віньєтки та легенду того ж змісту, що і на лицьовій стороні сентимо. Середину реверсу займало словесне позначення номіналу, укладене в коло із суцвіть і крапок, рік карбування та напис: "Y LA CONST REINA DE LAS ESPANAS".
Після введення в 1858 р. грошової системи, заснованої на реалі, всі попередні іспанські монети вилучили з повсякденного побуту. Новий ряд недорогоцінних грошових знаків сформувався такими різновидами: ½, 1, 2 ½ і 5 сентім. На їхньому аверсі зображували профіль королеви та рік випуску, а на реверсі – номінальну вартість прописом та видозмінений герб Іспанії (щит мав округлу форму), облямований знизу двома різноспрямованими квітками. Зміст написів на обох сторонах монети був таким самим, як і на попередніх грошових знаках.
У 1868 р. в Іспанії відбулася Славна революція, що призвела до повалення Ізабелли II і створення Тимчасового уряду, який згодом передало владу Амадею I із Савойської династії. У монетній справі цей період відбився появою грошових знаків номіналом 1, 2, 5 і 10 сентім 1870 випуску. На їхньому аверсі зафіксована жінка, що сидить з витягнутою рукою, а на реверсі – лев, що встав на задні лапи, спирається на державний герб і озирається назад. Обидва зображення були поміщені в точкове коло, поверх якого на лицьовій стороні розташовувалося словесне позначення ваги, а на оборотній – номінальна вартість та кількість монет, що карбувалися з одного кілограма міді. Як приклад можна навести 1 сентимо, де цей напис мав такий вигляд: «MIL PIEZAS EN KILOG». Цікаво відзначити, що ці гроші випускалися в Барселоні, причому їх автор Л. Марчіонні явно надихався грошовими знаками часів Французької революції.
Після відновлення Бурбонів від імені короля Альфонсо XII, який правив з 1875 по 1885 рр., оформлення іспанських монет знову повернулося до монархічного типу: на аверсі карбувався профіль правлячого короля, на реверсі – державний герб. При Альфонсо XII налічувалося всього два різновиди недорогоцінних металів (5 і 10 сентимо), а при Альфонсо XIII (1886-1931) - три: 1, 2 і 25 сентимо. Останній тип монети виділявся завдяки отвору в монетному гуртку та зображенням авторства Х. Еспіноса: караккі «Вікторії», корабля з експедиції Фернана Магеллана, який вперше обігнав земну кулю, – на екземплярах 1925; корони, молота, увінчаного лавровими гілочками та перев'язаних снопів пшениці – на монетах тиражу 1927 року.
Матеріалом для 1 і 2 сентимо була бронза, а для дензнака номіналом 25 – мідно-нікелевий сплав.
1931 р. в Іспанії впала монархія, а через п'ять років генерал Франко зі своїми прихильниками підняв заколот проти проголошеної Іспанської республіки. У цей час практично кожна провінція, а також багато міст здійснювали карбування власних грошових знаків із недорогоцінних металів. Так, свої сентімо і песети були помічені не тільки в Мадриді, а й в інших місцях:
Їхня поява була продиктована не лише політичними, а й економічними причинами, у тому числі необхідністю забезпечити місцеве населення повсякденними грошовими знаками в умовах війни та порушеного сполучення між центром та провінціями. Оформлення відрізнялося крайньою різноманітністю – від продуманих сюжетних зображень до звичайного номіналу на аверсі та порожнього монетного поля на реверсі. Для карбування використовували залізо, латунь, мідь та мідно-нікелевий сплав.
Після падіння республіки та встановлення диктатури Франка майже всі монети в Іспанії, окрім 100 песет, виготовлялися з недорогоцінних металів. З 1975 р. їхній ряд поповнився номіналом 100 песет - останнім, для створення якого застосовувалося срібло. Їх оформлення, аж до запровадження у 2002 р. євро, вирізнялося дивовижною різноманітністю. Так, тільки за Франка налічувалося шість типів зображень, а за короля Хуана Карлоса I, який його змінив, – близько півтора десятка. До речі, ці грошові знаки багатьма фахівцями відносяться до пам'ятної нумізматики.
На початку 90-х у повсякденному обігу з'явилося чимало монет, що містять пам'ятні зображення. За вісім років (з 1993 по 2001 рр.) було випущено понад сорок таких різновидів на теми, пов'язані з релігією, іспанськими регіонами, вшануванням видатних іспанців та знаменними подіями у світі спорту.
З 2002 р. в Іспанії виходять монети євро, матеріалом для яких є недорогоцінні метали і сплави: сталь з мідним покриттям, «нордик голд» і біметал. Їхній реверс, що є універсальною стороною, оформлений за стандартом Євросоюзу, розробленим бельгійським медальєром Люком Льюіксом. Аверс, відданий під національну сторону, представлений трьома типами зображень:
Авторами оформлення національних сторін є художники Гарсіласо Ролан Санчес, Бегона Кастельянос Гарс