Грошовий обіг Тунісу сходить до часів Карфагена – однієї з найбагатших держав античності, головного суперника Стародавнього Риму в боротьбі за владу в Середземномор'ї. Розташовувався він якраз на території сучасного Тунісу, і, до слова сказати, навіть назва «Туніс» пов'язана саме з Карфагеном: згідно з джерелами, так називалося одне з передмість його однойменної столиці. У самому ж місті Карфагені знаходився власний монетний двір, який був заснований, як припускають історики, в середині IV століття до н. е. і карбував золоті, срібні та бронзові монети. У своїх загальних рисах вони повторювали грецьку тетрадрахму та засновані на ній номінали, проте разом із тим були виконані у власній художній традиції, завдяки чому виділялися на тлі інших середземноморських грошових знаків. Так, крім правителів, богів і міфологічних персонажів на них нерідко зображувалися ніс корабля, пальма, частина коня або кінь цілком, лев і бойовий слон. Зображення нерідко супроводжувалися легендами, що містили вказівку на місце карбування та їх призначення – наприклад, для виплати платні військам.
Як відомо, після Третьої Пунічної війни у 146 році до н. е. взятий римлянами Карфаген був зруйнований дощенту, проте вже через сто років Октавіан Август заснував на його місці римську колонію, яка швидко стала процвітати, майже зрівнявшись за своїм багатством з колишнім Карфагеном. У кінці III століття н. е. відновив свою роботу монетний двір, який з перервами працював аж до початку V ст. Після розпаду Римської імперії Карфаген потрапив під владу Візантії, а в 698 році був зруйнований повторно – цього разу арабами, які й побудували на його місці місто, яке ми знаємо під назвою «Туніс».
Потім Тунісом – і поселенням, і територією майбутньої держави – поперемінно володіли різні арабські династії, що правили Іфрикією, нормани, марокканці та турецькі пірати. У 1574 р. його захопила Османська імперія, але вже в кінці XVI століття фактичними правителями стали представники місцевої аристократії – беї, які заснували власну династію, а в 1705 р. створили незалежну державу-бейлик, яка визнавала лише релігійне верховенство турецького султана. На початку XIX століття вперше за багато років Туніс почав карбувати власну валюту – туніський ріал, розмінними монетами якого були насрі й хараб. Деякі джерела стверджують також, що паралельно з ними недовгий час випускалися й золоті султані, проте в каталогах немає згадки про них.
Нумізматичні каталоги згадують про такі туніські монети, викарбувані до 1881 року:
Матеріалами для їх карбування були мідь, срібло 500-ї 900-ї й золото 900-ї та 999-ї проб. В оформленні згадувалося ім'я правлячого султана, обрамлене рослинним орнаментом. Власне кажучи, це був один із небагатьох ознак формальної васальної залежності Тунісу від Османської імперії. У всьому іншому ж він був незалежний, і найяскравіше це проявилося в історії місцевого піратства, що наводило жах на все західне Середземномор'я.
Примітною особливістю цих грошових знаків стала нерідка відсутність номіналу або ж тільки його цифрове позначення без вказівки грошової одиниці.
У 1861 р. Туніс першим серед держав арабського світу прийняв конституцію, а через двадцять років, в 1881 р., він був завойований Францією, яка встановила над ним протекторат. Епосі туніського піратства, що тривала кілька століть, прийшов кінець. Монети цього періоду представлені в нумізматичних каталогах такими різновидами:
За зовнішнім виглядом вони нічим не відрізнялися від грошових знаків, викарбуваних до 1891 року, хіба що написи на монетах придбали інший зміст. На деяких різновидах вказувалося подвійне позначення номінальної вартості – арабське та французьке. Матеріалом для всіх цих грошових знаків служили срібло 500-ї та золото 900-ї проб, а карбування здійснювалася Паризьким монетним двором.
У 1887 році туніський ріал був прив'язаний до французького франка за певним курсом, а в 1891 р. його змінила нова грошова одиниця – туніський франк, чий монетний ряд був представлений такими різновидами:
За своїми технічними характеристиками вони відповідали аналогічним французьким грошовим знакам. Матеріалами для них в залежності від часу випуску служили по черзі бронза, нікелева й алюмінієва бронза, мідно-нікелевий сплав, срібло 680-ї та 835-ї проб і золото 900-ї проби. В оформленні використовувалося двомовність: написи французькою мовою із зазначенням номінальної вартості грошових знаків, назвою протекторату та датою карбування розміщувалися на реверсі, а арабською мовою – на аверсі. В залежності від номіналу та часу випуску вони обрамлялися точковим кругом, рослинним орнаментом або декоративною в'яззю. Частина різновидів 1918-1945 рр. мала посередині отвір.
У 1957 р. Туніс став республікою, а через три роки, у 1960 р., була введена нова валюта, що існує й понині, – туніський динар. Спочатку його монетний ряд налічував сім різновидів – 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 мілімів. У 1968 р. до них додалася монета номіналом ½ динара, в 1976 р. – 1 динар, у 2002 р. – 5 динарів, а у 2013 р. – 200 мілімов і 2 динари.
В залежності від свого номіналу вони оформлені в такий спосіб. Аверс грошових знаків від 1 до 5 мілімів містить зображення коркового дуба та рік карбування, а реверс – позначення номіналу в обрамленні оливкових гілок. Лицьові та оборотні сторони 10, 20, 50, 100 і 200 мілімів крім дати й номіналу містять різні написи. На аверсах динарів в залежності від року карбування можна бачити профіль першого президента Тунісу Хабіба Бен Алі Бургіби (1903-2000 рр.), карту Тунісу або його герб, а на реверсі – такі зображення:
Для карбування цих побутових грошей використовувалися алюміній, латунь, сталь з мідно-алюмінієвим, нікелевим і латунним покриттям, бронза, нікель і мідно-нікелевий сплав.
Незважаючи на багатий потенціал, пам'ятна нумізматика Тунісу розвинена дуже слабо. Перші монети цієї категорії датовані 1969 роком і присвячені деяким богам і богиням Стародавньої Греції. На сьогодні в ній загалом налічується всього лише трохи більше ніж два десятки різновидів, серед яких є, зокрема, присвячені:
Остання монета в цій категорії датована 2002 роком.
Подібно своїм карфагенським попередникам, що поєднували в собі різні художні тенденції, туніські монети також демонструють рідкісне поєднання арабського Сходу й античного Середземномор'я, немов наочно втілюючи в собі всі етапи бурхливої та багатої історії цієї держави. Вони напевно прикрасять собою будь-яку, навіть найбільшу колекцію, а труднощі їх придбання – за законами Тунісу з країни заборонений вивіз будь-яких національних грошей, зокрема пам'ятних і розмінних монет, – лише збільшить цінність кожного такого примірника. Ті, хто цікавиться африканською нумізматикою, завжди можуть купити їх в нашому інтернет-магазині за найдоступнішими цінами в Україні. З усіх питань, пов'язаних з їх продажем і доставкою, можна зв'язатися з нашими експертами, що знаходяться в Києві, будь-яким зручним для себе способом із зазначених на сайті. У них же можна уточнити інформацію про наявність будь-якого різновиду, оскільки каталог нашого магазину постійно оновлюється.